Читати книгу - "Лисиця для Альфи, Вікторія Стужева"

Уже минув день як я була "в гостях" у податкового збоченця вовка. І ще... чи знаєте ви, що це таке ЛЮТИЙ П*ЗДЕЦЬ? Ось я знаю! Це коли настав повний місяць і тебе мучить фізичне незадоволення, але ти не можеш нічого з цим вдіяти, тому що мастурбація - не варіант, у такі дні допоможе хвилини лише на дві-три. Хлопець? Його немає. І ось тут-то коли начебто всі варіанти розглянуті і жоден не підходить, залишається тільки один. І це в моєму випадку - справжня пара. Як можна далі жити будучи збудженою від будь-якого дотику? Ще й відчуваючи свою справжню пару. якому варто лише пальцем поманити, і я вже буду біля його ніг... жах! Але ні, я не здамся, всі ці роки терпіла, і зараз потерплю. Цікаво, а як там Адам розважається? Тварюка, нехай тільки потім мене зачепить, я йому член відірву. Грррррр моя лисиця просто була в люті, чого не скажеш про мене. Її дратувало те, що її самець біля інших самок, або ж узагалі хрін знає де він.

Від моїх думок мене відірвав дзвінок у двері. Я спустилася, щоб відчинити двері, але побачене мене здивувало. Переді мною стояв чорний вовк, уся паща в крові, лапи теж, очі світитися червоним. Бррррр у мене аж перехопило подих... але що трапилося? Невже його поранили? ЧОМУ НА НЬОМУ КРОВ?!!!?

Вовк пройшов у вітальню і грізно на мене подивившись покрокував нагору.

Ні, ну він що збожеволів? Мало того, що він так ось прийшов, так він ще й ходить будинком як господар. Я вирішила, раз батьки в лісі, цей придурок тут. То я... я можу бути в саду! Я взяла ковдру, подушки і пішла на гойдалки в саду.

Як же тут все-таки красиво.

Минуло хвилин 20 уже як до мене прийшов чорний нахаба.

Щойно я почала сидіти в телефоні, відчула, як сюди вже прийшов Адам і роздивлявся мене, але так само в образі вовка.

Через хвилину він не з того ні з сього голосно завив і кинувся в мій бік... о нет.....