Читати книгу - "Чужа секретарка, Олена Домова"

Гена хотів взяти дівчину за руку, але вона завела її за спину. Серце боляче стиснулося. Не вірить.

- Я вірю вам, - всупереч вчинку, відповіла Катерина. - Але прошу в подальшому не звертатися до мене з питаннями, що не стосуються роботи.

- Але ж те, що я відчув...

- Не має значення. Я вже казала, що не змішую професійне та особисте життя. Більше того, у вас є дівчина. Хіба ні? До чого всі ці розмови про долю?

Телефон білявки ожив, коли на майданчик перед баром в'їхало таксі. Вона кивнула: "На все добре" й пішла до автівки.

Геннадій запхав руки в кишені та пішов додому. Вечір псові під хвіст. Посварився зі Степаном. Отримав чергового відкоша від Катерини. Відморозився від Поліни. Про останнє він зовсім не шкодував, але передбачав назавтра свару з цього приводу. І це псувало настрій ще дужче.

Витяг руку з кишені та поглянув на свою долоню. Невже ці руки так її нажахали? Чи справа зовсім не в ньому, а просто з цією дівчиною щось не так?

Катя тим часом сіла в таксі та озирнулася. Серце калатало. Роздратування перемішалося зі збентеженням. Геннадій Анатолійович не повернувся до бару, а пішов геть. Це вперше, коли вона готова була змінити думку про чоловіка. Не те, щоб вона перестала вважати його ласим до легких стосунків бабієм, але вона насправді повірила його словам, його каяттю. Насправді бувають випадки, коли важко стримати почуття. Напевне, таким, як він, це робити ще складніше. І це була ще одна причина триматися від нього подалі.

Автівка проїхала повз чоловіка, який завмер посеред вулиці, розглядаючи щось у руці. "Цікаво, про що він думає?" - промайнула думка, але Катерина швидко відкинула її.