Читати книгу - "Записи меланхоліка, Емілія Санд"

21.06

Андрій подзвонив в годині десятій, і запропонував приїхати до нього на роботу.Він мав дещо закінчити терміново, тому вийшов в неділю.А мені подзвонив, щоб йому нудно не було.Планів ніяких не було, тому погодилась.Я поснідала, ну а потім почала збиратись.Приїхала до нього досить, наче на крилах кохання.

Коли я відкрила двері, то охнула.Перше, що помітила на підлозі пелюстки троянд, повсюди свічки.І посеред кімнати стіл з наїдками.Ну а потім, що кімната була завершена.Якби це було не так, навряд цьому зраділа.

—Привіт.Вирішив зробити сюрприз

—Щось мені підказує, що ти вирішив відсвяткувати закінчення роботи.

—Ну, і це теж.Але я собі подумав кілька днів ця хата буде пустувати, чом би не скористатись.

—Та, тут же меблів нема.

—В мене є, шикарний надувний матрац.—він показав на матрац який лежав в кутку, накритий пледом.

—З одного боку це все  мило.Але враховуючи що це чужа квартира, мені трохи ніяково.

—Якщо ти переживаєш, що хтось  несподівано прийде, то можеш не тривожитись.Вони за кордоном, приїдуть через два дні.А ми тим часом постережемо її.

—Я люблю комфорт.А тут щось не дуже комфортно.

—Подивіться, яка вона балувана.

—Так, я така.

—Так, що ти пропонуєш іти звідси.—він подивився на мене благально.І я не витримала.

—Ну, добре.Один день можна і тут побути.

Він обійняв мене, поцілував.Потім посадив за столик і ми мило бесідували, пили вино закусювали піцою.Вже коли я трохи випила.І в тому стані мені вже стало все одно де ми, алкоголь приспав мою пильність.Ми перемістились на матрац.На моє здивування був досить зручний.Через деякий час почав до мене залицятись. Зрозуміла , що він хоче зайнятись коханням.Довго опиратись не змогла, та і не хотіла.Через мить ми насолоджувались один одним.