Читати книгу - "Королівство Андосія. Книга 1., Віталій"

Гонець, молодий, але змучений дорогою воїн, зіскочив з коня, важко дихаючи, і, не гаючи ні секунди, передав запечатаний королівською печаткою сувій капітану Варіану.

— Наказ короля Теодора Мудрого! — вигукнув він, його голос звучав хрипко від довгої дороги.

Варіан, чиї руки ледь тремтіли від хвилювання, швидко розпечатав сувій і почав жадібно ковтати написані чітким королівським почерком рядки. На його обличчі, що було звернене до світла, відображалися різні емоції, що швидко змінювали одна одну – спочатку здивування, потім глибоке занепокоєння, і нарешті – тверда, непохитна рішучість.

Коли він закінчив читати, його погляд, спочатку сфокусований на пергаменті, піднявся і обвів обличчя Кайла та інших офіцерів, що зібралися навколо нього, затамувавши подих.

— Новини зі столиці, — оголосив Варіан, його голос звучав гучно та чітко, розриваючи напружену тишу. — Лорд Ерік дістався до короля і розповів про все, що бачив. Король Теодор Мудрий, зваживши всі обставини, наказав негайно евакуювати форт «Східна Варта». Всім солдатам та цивільним наказано невідкладно відступити до головних оборонних ліній королівства.

У форті запанувала приголомшлива тиша, яку за мить порушили здивовані, розгублені вигуки. Евакуація? Це означало лише одне: король вважає загрозу, що насувається на них з гір, настільки жахливою та невідворотною, що не бачить жодного сенсу утримувати цей віддалений, стратегічно важливий, але все ж таки невеликий форпост.

— Але що ж ми будемо робити з цими істотами? — запитав один із молодих солдатів, його голос тремтів від страху. — Ми просто залишимо їм форт? Віддамо їм наші домівки без бою?

— Наказ короля чіткий, — твердо відповів Варіан, його погляд став суворим і рішучим. — Ми повинні відступити. Але ми не підемо, підібгавши хвости. Ми затримаємо їх тут якомога довше, кожною краплею крові, щоб дати час столиці підготуватися до їхнього приходу. Кожен втрачений ними день – це шанс для Андора.

Кайл відчув, як у його грудях спалахнула гаряча хвиля гордості за цих простих солдатів, за їхню незламну волю. Вони не втечуть, не зрадять свою присягу. Вони будуть битися за свою землю, за свій народ, навіть якщо шанси на перемогу здаються мізерними, майже неіснуючими.

— Готуйтеся до відступу! — гучно наказав Варіан, його голос пролунав над двором, немов грім. — Але будьте готові зустріти ворога в будь-яку мить. Ми не віддамо «Східну Варту» без бою. Кожен камінь цієї фортеці стане для них пасткою, кожна стріла – смертельним дарунком.

У форті знову запанувала хаотична метушня, але цього разу вона була сповнена не паніки, а холодної, зосередженої рішучості. Солдатам було наказано швидко зібрати свої особисті речі, підготувати зброю, перевірити обладунки та зібрати необхідні запаси. Всі розуміли, що попереду на них чекає важкий і небезпечний шлях, але вони були готові до нього. Вони були воїнами Королівства Андосія, і вони будуть битися до останнього подиху, захищаючи свою землю від темряви, що насувалася з гір.