Читати книгу - "Тлумачення Біблії, як я розумію. Євангеліє від Матфея., Oleg Poroshok"

Тлумачення Євангелія від Матфея розділ 8:10

[71] (Н)1ЄМР8В10) ( Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри. Син Божий здивувався, що це таке? Це означає, що в відносинах з людиною Господь дає повну волю людині думати, бажати і не втручається в цей процес. Тільки коли людина перетнула межу, намагаючись порушили плани Господа,то Господь може втрутитись в думки людини, перетворивши її на робота, машину, яка слухняно виконує те що треба Господу. Наприклад: Господь озлобив серце фараона, що він робив те що треба Господу, навіть проти своєї волі. Але це виняткові випадки.) Цей вірш доводить, що слова вказують на те, що Господь по-справжньому цінує віру людини, навіть якщо вона не належить до "обраного народу". Його здивування — не ознака незнання, а відгук на щиру довіру людини, що Його зворушила. Бог зазвичай не втручається у внутрішній світ людини, надаючи їй повну свободу волі. Але коли хтось вперто противиться Його плану, як фараон у Єгипті, тоді Господь може допустити, щоб серце людини стало ще жорсткішим — не всупереч її волі, а як наслідок її вибору. Це — виняток, а не правило.

Тлумачення Євангелія від Матфея розділ 8:12

[72] (Н)1ЄМР8В12) ( А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. Сини Царства це люди і навіть ангели які ослухались Господа таким чином: вони хоч і не творили беззаконня, але і добро не робили. Просто жили для себе марнуючи життя, яке Господь дав не марно, а щоб було добре. І пітьма непроглядна, тому це інше покарання ніж пекло. В пеклі жара і кипіння, плач і стогін, рух і страждання із-за тих умов, що вище описані. Ті ж що в темряві непроглядній, страждатимуть від іншого. Вони вічно будуть відчувати холод, самотність, темряву і забуття. Це інші ніж в пеклі, але не меньш болючі страждання, тому теж плач і скрежет зубів. Господь і в цьому премудро обирає навіть покарання.) Сини Царства — це ті, хто мав усі можливості для спасіння: Слово, віру, навіть статус, але не скористався ними. Вони не були беззаконниками у прямому сенсі, але й не творили добра. Жили для себе, марнуючи життя, дане Богом не для самозадоволення, а для служіння та любові. Їхня доля — пітьма непроглядна, тобто інший вид покарання, ніж пекло. У пеклі — муки, жар і страждання. У темряві ж — вічна самотність, холод, забуття і внутрішнє знищення. Але і там — плач і скрегіт зубів. Бо і така ізоляція від Божого світла — не менше страждання. Це теж — частина Божої справедливості і премудрості.

Тлумачення Євангелія від Матфея розділ 8:14

[73] (Н)1ЄМР8В14) ( Прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тещу його, що лежала в гарячці, Тим більше для своїх зцілив тещу Петра, хоча для Господа свої ті, що слухають і виконують Його заповіді. А не ті, що знаходяться біля Нього і служать Йому. Тому Петро був свій і апостол, що слухав і виконував те що каже Господь.) "свої" для Господа — не просто ті, хто поряд тілесно, а ті, хто слухають Його і виконують Його заповіді. Це цілком відповідає Євангелію, зокрема словам Ісуса: "Бо хто чинить волю Отця Мого Небесного, той Мені брат, і сестра, і мати" (Мт.12:50). Господь зцілив тещу Петра не просто тому, що вона була родичкою апостола, а тому що Петро був серед тих, кого Господь називає «своїми» — не за тілесною близькістю, а за вірністю, послухом і вірою. Бо свої — це ті, хто слухають і виконують Божу волю. Петро був саме таким: учень, апостол, послідовник, який ішов за Ісусом не лише тілом, а серцем і діями.

Тлумачення Євангелія від Матфея розділ 8:17

[74] (Н)1ЄМР8В17) ( щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби. ( Ісая 53:4,5) 4 Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом. 5 Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. Син Божий уражений, покараний, принижений, поніс хвороби людей, їх немочі і беззаконня, покритий виразками, мучимий, помер на хресті. І це все необхідно було для дійсного розкаяння ( Бут. 6:6) і розкаявся Господь, що створив людину на землі, і засмутився у серці Своєму. 7 І сказав Господь: знищу з лиця землі людей, яких Я створив, від людини до худоби, і плазунів і птахів небесних знищу, бо Я розкаявся, що створив їх. І побачив весь світ, як сказав і розкаявся Господь Син і таким чином покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. І це все по волі Господа Батька ( Луки 22:42) 42 говорячи: Отче, о, коли б Ти благоволив пронести чашу цю мимо Мене! А втім, не Моя воля, а Твоя нехай буде! ) Син Божий взяв на Себе не лише хвороби й немочі людські, але й гріхи, беззаконня, страждання і покарання усього світу. Як каже Ісая: «Він укритий виразками був за гріхи наші… покарання світу нашого було на Ньому». І це — не випадковість, а свідоме рішення: Бог Отець, бачачи беззаконня світу, міг його знищити, як за днів Ноя (Бут. 6:6–7). Але цього разу було інакше: не світ загинув — а Син Божий прийняв на Себе покарання світу, щоб ми могли жити.

Це все сталося за волею Отця і з покорою Сина, який сказав: «…не Моя воля, а Твоя нехай буде!» (Луки 22:42).

[75] (Н)1ЄМР8В22) ( Але Ісус сказав йому: іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців. Тобто, це не є неповага до батька того учня, в цьому вірші Господь примушує учня зробити вибір, що для нього важливіше: повага до батька чи служіння Господу? Звісно треба обрати служіння Господу. Тоді і за мерця Господь подбає і його поховають, як він на те заслуговує. Таким чином мрець сам за себе подбав за життя. Тому Господь і сказав: залиш мертвим ховати своїх мерців.) Це справді не про зневагу до батьків, а про пріоритет духовного над тілесним, про безкомпромісність покликання. І доля людини після смерті вже не залежить від обрядів, а від її життя. Той, хто поставив на перше місце Господа, не втратить нічого, бо сам Бог подбає навіть про похорон батька. Адже доля померлого залежала від його життя, а не від того, хто і як його поховає.