Читати книгу - "Навіщо Україні НАТО"

До недоліків колективної оборони належить зобов'язання виступати на підтримку союзників. Однак, коли оборонний союз є найпотужнішим у світі, як НАТО, необхідність для його членів виступати на підтримку союзників з'являється значно рідше, аніж необхідність виступати на захист власних інтересів у разі самостійного забезпечення оборони.

Як уже незаперечно доведено практикою, членство в НАТО серйозно впливає на поведінку іноземних інвесторів.

Річ у тім, що існує прямий зв'язок між станом зовнішньої безпеки і економікою. Той факт, що найвпливовіший Альянс світу стає гарантом непорушності кордонів, територіальної цілісності і суверенітету країни, прямо впливає на економічну стабільність та інвестиційну привабливість.

Особливо значне збільшення рівня прямих зовнішніх інвестицій відзначалося в економіку країн Східної Європи до НАТО (див. діаграму 1).

В економіку Польщі в 1997 році (час оголошення рішення про вступ до НАТО) було вкладено $2,7 мільярдів прямих іноземних інвестицій, у 1998 — $5 млрд., у 1999 (рік вступу до НАТО) — вже $8 млрд. Чехія та Угорщина демонструють ще більш вражаючі цифри — в Чехії в 1997 р.— $4 млрд., в 1998 — $9,8 млрд., у 1999 р.— $12,8 млрд.; в Угорщині — в 1997 р.— $6,2 млрд., у 1998 р.— $10,2, у 1999 р.— $14,5 млрд.

У Словенії наступного року після оголошення рішення про вступ до НАТО прямі інвестиції зросли з 3,6 млрд. євро у 2002 р. до 5,1 млрд. євро в 2003 р. У Румунії в рік вступу до НАТО (2004) прямі іноземні інвестиції збільшилися на 141% у порівнянні з попереднім роком.

Союз підприємців Болгарії вирахував, що результатом вступу до НАТО для економіки країни стали «покращення динаміки в промисловості, зв'язаній з обороною та іншими витратами на інфраструктуру, оскільки національна система безпеки міцно зв'язана з цивільною інфраструктурою країни, такою як дороги, залізниці, комунікація, енергетика», що збільшило ВВП країни на 0,3—0,4 %. Вступ до НАТО позитивно вплинув на такі галузі болгарської економіки, як телекомунікація (у зв'язку з інвестиціями у зв'язок), туризм (у зв'язку з покращенням рівня безпеки країни та покращенням доріг і зв'язку). Водночас зростання прямих інвестицій в економіку країн залежить не тільки від вступу країни до НАТО, але від складнішого набору причин, серед яких початок переговорів з ЄС, масштабна реструктуризація економіки тощо.

Вступ до НАТО означає нові можливості для конкурентноздатних оборонних виробництв. Від розвалу Варшавського блоку потерпіли невисокотехнологічні оборонні комплекси (деякі підприємства у Словаччині, Болгарії тощо). Проте підприємства у цих країнах вже ніколи не отримали б таких замовлень, як за часів «холодної війни», незалежно від того, вступали б ці країни до НАТО чи ні. Натомість від вступу до НАТО виграли високотехнологічні оборонні комплекси (насамперед у Польщі і в Чехії), які досить швидко пристосовувалися до змін. Так, у 1997 році Польща продала зброї лише на $20 млн., а у 2001 — вже на $93 млн., Чехія у 1997 р. продала зброї на $28 млн., а у 2001 — на $95 млн.

Окремий економічний ефект має зміна іміджу країни внаслідок вступу до НАТО. Більшість постсоціалістичних країн інвестори та туристи на заході розглядають як «посткомуністичні», нестабільні. Зокрема Румунію і Болгарію традиційно відносили до регіону Балкан, що асоціюється з міжетнічними війнами, міждержавною напруженістю, тероризмом, криміналом, корупцією тощо. Приєднання до НАТО істотно вплинуло на зміну такого іміджу, внаслідок визначеності з цивілізаційною належністю країни, наданим НАТО рівнем безпеки та вимогами НАТО до внутрішньої політики нових країн-членів. Також чіткі правила ведення бізнесу, що існують у країнах Заходу, у результаті членства в НАТО швидше залучаються в практику ведення бізнесу в нових членах. Це передбачає, зокрема, більш надійні гарантії виконання договорів, передбачуваність законодавства у сфері економіки тощо.

У межах НАТО існує низка структур, відповідальних за розвиток економічного співробітництва між країнами: Економічний Комітет, Комітет з координації європейського авіапростору, Комітет з науки, Комітет з викликів сучасному суспільству, Комітет з інвестицій у програми безпеки, а також спеціальні програми з допомоги менш розвинутим членам НАТО, спрямованим на досягнення необхідного рівня. Усі ці структури допомагають співпраці членів НАТО у сфері оборони та в галузі економічного планування й співробітництва. Крім того, система базових угод НАТО про замовлення передбачає пріоритетні умови для укладання контрактів між країнами-членами НАТО.

Зв'язок у такій чутливій галузі, як національна безпека, сприяє зміцненню пріоритетної співпраці між членами НАТО. Членами НАТО є майже всі країни Західної і Центральної Європи, а також США і Канада (таким чином, в межах НАТО об'єднано шість з восьми країн «Великої вісімки»). Тому взаємодія в межах НАТО для його членів посилює зв'язок з основними економічними центрами світу.

Таким чином, членство в НАТО не є економічно обтяжливим для союзників. Воно забезпечує такий рівень безпеки, якого жодна з держав не могла б досягти самостійно, навіть якби значно більше витрачала на оборону.

Оборонні союзи демократичних країн істотно впливають на політичну ситуацію в державах-учасницях. Існування гарантій зовнішньої безпеки, як правило, впливає на політичний процес у державі в бік демократизації. І, навпаки, загрожена ситуація зовнішньої безпеки має наслідком згортання демократії в умовах організації протидії зовнішній загрозі. При загостренні зовнішньої загрози влада частіше вдається до надзвичайних заходів. Влада може іноді сама загострювати зовнішні конфлікти задля мобілізації суспільства на свою підтримку та послаблення критики.