Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Лірникові думи, Руданський 📚 - Українською

Читати книгу - "Лірникові думи, Руданський"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лірникові думи" автора Руданський. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 18
Перейти на сторінку:
class="v">Ніби вона сама.

«Ану, в яму опустіте:


Чи пристане яма?»




Опустили його в яму:


«Ну, спасибі, люде,


Засипайте Соломона,


Другого не буде!»




(5-7 листопада 1856 р.)





5. БОГ НА ЗЕМЛІ



І





Перед тим, як мав на землю


Господь появитись,


Було гірко в світі жити,


Гірко І родитись.




Все в нім було зопсувалось,


Попереверталось,


І будівля світовеє


Мало що трималось.




Ріки в море поспливали,-


Нікому спинити!..


І нічого було істи,


І нічого пити.




Надаремне бідні люде


Плугом землю рили,


Надаремне гірким потом


І слізьми росили.




Земля все була як камінь,


Хліба не родила


І від вітру, як дорога,


Порохом пилила.




Да і люде - сказать правду,


Пуття мало мали:


Божих свят не шанували,


Посту не тримали ..




Багатії гайнували,


Обдирали бідних,


Не раз руки підіймали


Ріднії на рідних.




А найбільше лихо було,


Що смерть свою знали:


І всі пили і гуляли,


За дітей не дбали.




І не було пуття в світі!..


Все в нім зопсувалось.


Вже й будівля світовеє


Страшно хилиталось.





II





Видить господь, видить творець,


Що мир погибає,"-


Архангела Гавриїла [13]


З неба посилає.




Посилає в Назарету [14]


До діви Марії- [15]


Передати її з неба


Вісті дорогії.




Передати її вісті,


Що бог з неба сходить


І що бога, як дитину,


Свята діва родить ...




І явився ангел божий


До діви Марії,


І Марія з того часу


Стала у надії.




І не сміла свята діва


Людям показатись,


І не сміла і зачала


Від людей ховатись.




І от господа повести


Врем'я наступає,


І до міста Віфлеєми [16]


Діва поспішає.




І там в місті Віфлеємі


В опівнічну пору


Породила вона сина,


Як ясную зорю.




Породила бога в шопі,


В яслах положила


І з морозу чи зі встиду


Сіном притрусила.





III





І приходить кінь до ясел,


І став сіно брати.


І зачав він Христа-бога


В яслах розкривати.




І побачив віл нужденний,


І коня зганяє.


І став, дихає над богом,


Бога зогріває ..




І говорить свята діва


Доброму волові:


«Будеш же ти ситий вбога.


Мати хліб готовий.




А ти, коню, будеш їсти,


Їсти не покинеш,


Доки сам ти коло їдла


Лопнеш та не згицеш ...»




З того часу віл пасеться,


А прийде додому -


Він завсігди божу жуйку


Має в роті свому.




А кїнь їсть і все голоден,


Кілько хто не кине;


І як буде - не покине,


Поки сам не згине! ..




А тим часом радість стала,


Яка не бувала,


Над вертепом зоря ясна


Світло засіяла.




І над небом і землею


Ангели літають,


«Слава богу і мир людям»,-


Весело співають.





ІV





Серед поля на степові


Пастухи стояли


І у буді в опівночі


Думоньку гадали.




Вдруг зірниця загорілась,


Світить дуже ясно,


Над шопою заблищалось.


Ніби сонце красно.




Вийшли з буди і зачали


Диво розглядати,


Аж злітає ангел з неба


І зачав казати.




Що в вертепі бог родився,


З діви воплотився,


Як дитина, пеленами


Бідно уповився.




І зачали пастухи ті


Думоньку гадати,


Як тут богу поклонитись


І чим дарувати? ..




І вибрали ягня гарне,


Щиро помолились


І приходять до вертепу,


Богу поклонились.




Поклонились вони богу,


Подарунок дали


І з душею, щирим серцем


Богові сказали:




«Прийми, боже неба, землю!


Нашу, чисту віру.


Нехай тобі наша віра


Буде за офіру!»





V





А тим часом зоря ясна,


Ясная приміта,


Була видна і в Персиді, [17]


Аж на кінці світа.




І в Персиді на пораду


Три царі зібралось


І зачали мудрувати,


Що на світі сталось.




Мудрували і гадали,


І на тім в них стало,


Що такий цар народився,


Як ще не бувало.




І взяли вони ливану,


Золота й кадила,


І пішли собі в дорогу,


Як зоря водила.




І приходять до вертепа,


Бога увидали,


Поклонилися низенько


І дари давали.




І їден дав йому смирну,


І став говорити:


«Жичу тобі, новий царю,


У розкошах жити!»




Другий золотом дарує


І зачав казати:


«Жичу тобі, новий царю,


Щоби-сь був багатий!..»




Третій богу, як дитині,


Свій ливан приносить


І у бога йому сили


І здоровля просить.




І віддали свої дари,


Ще раз поклонились


І веселі у Перейду


Знову возвратились.





VI





Ой, на річці, на Ордані,


Тече вода гожа,


І приходить над ту річку


З сином матір божа.




І ангели прилетіли,


Свічі засвітили,


Засвітили свої свіч і,


Воду освятили.




І святая, й поміщная


Ордань ціла стала.


І в Ордані матір божа


Сина іскупала.




Іскупала, як дитину,


В пелюшки- повила


І у яслах, у вертепі,


Спати положила.




І колише мати сина,


І сама дрімає,


Аж до неї тихо з неба


Ангел прилітає.




«Годі, мати,- став казати,-


Сина колисати,


Казав Ірод [18] малі діти


Скрізь позабивати.




Біжи, мати, до Єгипту,


Ховай свого сина,


Доки Іроду не прийде


Смертная година ...»




Мати з сином на осляті


В Єгипет ступає,


Ірод слуги свої злії


Всюди розсилає.




Слуги ходять і убити


Господа шукають.


І, як воду, кров невинну


Всюди проливають.





VII





І зачали у Рахілі

1 ... 12 13 14 ... 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лірникові думи, Руданський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лірникові думи, Руданський"