Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

кружляти. Я втратив контроль над кораблем.

Еймос застогнав і поворушив кінцівками.

— От відстій!

— Слід позбутися обертів, — сказав Голден. — Що тобі

потрібно, аби повернути до роботи газові сопла?

— Голдене, — врізалась у розмову Наомі, — можливо, Пракс

травмований у шлюзі. Він там не рухається.

— Помирає?

Вагання тривало одну дуже довгу секунду.

— Його костюм так не вважає.

— Тоді спершу корабель, — вирішив Голден. — Потім — перша

допомога. Алексе, повернувся зв’язок. І світло. Тож перешкод

нема і, схоже, батареї все ще працюють. Чому не вдається

запустити сопла?

— Здається... вилетів головний і допоміжний насос. Нема тиску

води.

— Підтверджую, — за секунду додала Наомі. — Головний був

поза зоною вибуху. Якщо він здох, то в машинному мусить бути

пек ло. Запасний — на палубу вище. Він не мав би отримати

фізичних пошкоджень, але реактор, вийшовши з ладу, пустив

великий сплеск енергії. Можливо, його підсмажило або згорів

вимикач.

— Добре, ми займемось. Еймосе, — покликав Голден, підтягуючи себе туди, де механік лежав на зовнішньому люку. —

Ти зі мною?

Еймос по-поясанському кивнув рукою і простогнав.

— Мені просто дало під дих, от і все.

— Підводься, здорованю, — сказав Голден, підіймаючись.

За неповного обертового тяжіння нога здавалася важкою, гарячою і твердою, як дошка. Якби крізь нього не струмували

препарати, він, мабуть, закричав би, ставши на ногу. Натомість

підтягнув Еймоса, ще більше спираючись на неї.

«Заплачý за це пізніше», — подумав. Але під амфетамінами це

«пізніше» здавалося дуже-дуже далеким.

— Що-о? — язик у Еймоса заплітався. Ймовірно, у нього був

струс, але Голден надасть йому медичну допомогу пізніше, коли

вони повернуть контроль над кораблем.

— Треба дістатися до запасного насоса, — сказав Голден, докладаючи зусиль, щоб говорити повільніше, попри дію

препаратів. — Де найближча точка доступу?

— Майстерня, — відповів Еймос, заплющивши очі, тож

здавалося, він заснув на ногах.

— Наомі, — сказав Голден. — У тебе є керування костюмом

Еймоса?

— Так.

— Накачай його спідами. Я не можу тягати його дупу за собою, а він мені потрібен.

— Зараз.

За кілька секунд Еймос вирячив очі.

— Дідько! Я заснув?

Він досі розтягував слова, але тепер у них вчувалася певна

маніякальна енергія.

— Треба дістатися до точки доступу на перегородці

в майстерні. Хапай усе, що вважаєш за потрібне, що знадобиться

для запуску насоса. Мабуть, згорів вимикач або підсмажилися

дроти. Чекатиму тебе там.

— Добре.

Еймос підтягнувся за поручні на підлозі до внутрішнього люка.

За мить люк уже розчинився, і механік виліз із поля зору.

Корабель кружляв, і гравітація тягнула Голдена кудись між

палубою та перегородкою з правого борту. Жодні з трапів або

поручнів, прилаштованих на кораблі для використання за

низького тяжіння або в польоті, не розмістились у потрібному

напрямкові. Невелика проблема з чотирма робочими

кінцівками, але маневрувати з однією нездоровою ногою буде

важко.

І, звісно, щойно він перетне вісь обертання корабля, все стане

навпаки.

На якусь мить просторове відчуття віддзеркалилося.

Безжальна сила Коріоліса деренчала по найменших кісточках

у вусі, й він, обертаючись, плив на шматку металу, загубленому

в постійному вільному падінні. Тепер опинився під ним, і от-от

його мало розчавити. Голдена вкрило потом, який на мить

передував нудоті, поки мозок перебирав варіанти, щоб пояснити

відчуття від кружляння. Він намацав підборіддям кнопки

контролю і вколов у вени велику дозу протинудотних

препаратів.

Не даючи собі зайвого часу на роздуми, Голден вхопився за

поручні й підтягнувся до внутрішнього люка. Побачив, як Еймос

наповнює пластикове відро інструментами та спорядженням, висмикуючи його з ящиків і шафок.

— Наомі, — сказав він. — Хочу зазирнути в машинне. Там

залишилися камери?

Вона буркнула, мовби з відрази — що Голден розтлумачив як

«ні» — і сказала:

— У мене закоротило системи по всьому кораблю. Вони або

зламалися,