Книги Українською Мовою » 💛 Езотерика » Житія Святих - Травень, Данило Туптало 📚 - Українською

Читати книгу - "Житія Святих - Травень, Данило Туптало"

295
0
09.06.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Житія Святих - Травень" автора Данило Туптало. Жанр книги: 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 131 132 133 ... 166
Перейти на сторінку:
Христа називаєш неба Творцем?" Відповів святий: "Христа називаю, бо написано: "Коли побачу небо, діло перстів Твоїх, місяць і зорі, які Ти заснував". Сказав ігемон: "Якщо в ці гарячі води тебе вкину, їх же творцем називаєш Христа, а не богів наших, то чи збереже тебе Христос неушкодженим від горячі їхньої?" Відповів святий: "Знаю силу Христа мого, що може зберегти мене від вод цих цілим і неушкодженим, якщо захоче. Я ж хотів би тими водами від земного цього звільнитися життя, аби з Христом вічним жити. Проте не моя, але Його на мені хай збудеться свята воля, без неї ж ані волосинка з голови людської не впаде, ані птах не потрапить у сіть. Хай знають достеменно всі, хто слів моїх нині слухає, що тих, які з тобою поклоняються бездушному камінню, наче богові, чекає вічна мука у вогні підземному незгасимому і в тартарі підземному". Таке чуючи, Юлій-ігемон зрушився на гнів і зразу звелів святого оголеного вкинути в те місце джерела, звідки горяччю кипляча вода виходить. Коли святого вкидали, він крикнув, кажучи: "Господи, Ісусе Христе, поможи мені, рабу Твоєму". І коли, вкинений, впав у воду — краплі води від джерела відскочили, були від вогняних іскор гарячіші і досягли тих, що навколо стояли, — сильним опіком пошкодили. А святий Патрикій у водах тих, наче в прохолоді, був без шкоди і ликував, хвалячи Христа Бога. Через те більшим гнівом ігемон розпалився, звелів воїнам вийняти святого з води і сокирою відтяти йому голову, разом і пресвітерам його. Поставили на місці страти Христового ісповідника і мученика, здійняв він руки свої до неба і сказав: "Боже, Царю всіх і Владико, Ти тримаєш силою своєю все творіння видиме і невидиме, слухаєш всіх, що Тебе прикликають правдиво, що й ці гарячі води на спасення праведним, на кару нечестивим створив, стань нині переді мною, бо помираю в ісповіданні віри Твоєї". Тоді, закінчивши молитву, схилив до страти святу свою голову і кінець прийняв від сокири. Потяті були з ним і три його святі пресвітери: Акакій, Менандр і Полієн. І всі разом стали перед Христом Богом у славі святих. Убитий був святий Патрикій зі співслужителями своїми місяця травня у дев'ятнадцятий день і прийняв вінець переможний почестей від Христа Ісуса, Господа нашого, Йому ж з Отцем і Святим Духом честь і слава нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

У той самий день пам'ять святого мученика Калуфа-єгиптянина, якого за царювання Максиміяна за Христа вогнем спалено.

І преподобного отця нашого Йоана, єпископа Готського.

І преподобного отця нашого Корнилія Комельського, чудотворця вологодського.

І благовірного князя Йоана, в чернецтві Ігнатія, Вологодського. Про них же в Пролозі.

Місяця травня на 20-й день

Страждання святого мученика Талалея і тих, що з ним

За царювання Нумеріяна, коли ігемон Теодор в Егейському граді переслідував Божу Церкву і різними смертями убивав вірних рабів Христових, взято було юнака християнського літ вісімнадцяти, на ім'я Талалей, і перед нечестивим судищем у храмі Адріяновому поставлено. На зріст і з лиця красень був Талалей, русяве мав волосся, ремеслом був лікар, без винагороди зцілював усілякі недуги. На нього поглянувши, ігемон красі його подивувався, до тих, що там стояли, сказав: "Де взяли цього гарного юнака?" Ті ж відповіли: "Ішов в Аназарв-град Киликійської єпархії, побачили його, що швидко йде. Коли ж він нас зауважив, сховався в діброві. Ми ж шукали його старанно, ледве знайшли — під дикою оливкою сидів. Взяли його і до твоєї влади привели". Сказав ігемон до святого: "Скажи нам, о хлопче, якої ти віри, і з якого града, і яких батьків, і як називаєшся?" Відповів святий: "Я — християнин, ім'я моє Талалей, родом з Ливану, батько мій був воєводою, на ім'я Берукій, мати ж — Ромулія. Маю ж і брата Иоана, який у причті церковному був саном піддиякон. Я ж лікарської майстерности навчився в учителя Макарія, архілікаря. Коли ж усі християни, які у Ливані жили, втекли в гори і пустелі через гоніння від ідолопоклонників, взяли мене і до едеського ігемона Тиверія привели. Мучив він мене, визнав я ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога істинного і преблагого, Творця всіх, — і визволений був допомогою Господа мого з рук ката, і втік. Нині ж знову взяли мене, прийшов у твої руки, тому роби зі мною, що хочеш, достойно-бо мені померти за Христа, Небесного Бога, Спасителя мого". Сказав ігемон: "Чи сподіваєшся, окаянний, уникнути рук моїх, як же уникнув рук Тиверія?" Відповів святий: "Не хочу вже втікати, вірю-бо Господу моєму Ісусові Христу, на якого покладаюся, що не дасть мені бути осоромленим, але до кінця перетерпіти муки поможе". Стояли там два спекулятори, Олександр і Астерій, звелів їм ігемон свердлом просвердлити литки ніг мученика і, шнуром зчепивши, стрімголов повісити. Проте затрималися їм очі, Божою силою, і замість святого дерево просвердлили й повісили. Один же з вірних, якого вчив святий Талалей, на ім'я Тимотей, стояв там і бачив, що робиться, покликав святого, кажучи: "Чи бачиш, що вони роблять?" Відповів йому святий: "Мовчи, брате, є при мені Христос, який помагає мені". Ігемон же, поглянувши, побачив не мученика, але дерево, що висіло, сказав до спекуляторів: "Що ви зробили? Я вам людину повісити велів, ви ж дерево повісили". І розгнівався ігемон, думаючи, що насміхаються з нього, звелів обох бити без жалю. Ті ж, биті, кричали: "Живий Господь, що віднині й ми християнами бути починаємо, віримо в Нього і страждаємо за Нього". Те чуючи, ігемон звелів зразу мечем їх убити. І кінець прийняли страдницький, отримали вінці зі святими мучениками від Христа Бога. До святого ж Талалея сказав ігемон: "Принеси жертви богам, щоб живим бути, і наситишся спогляданням солодкого світу цього". Відповів мученик: "Не переконаєш раба Христового, аби приніс жертву бісам". Ігемон же люті сповнився, захотів сам просвердлити святому литки, та, коли вставав з престолу свого, прилип зад його до престолу, і не міг встати. Всі ж, що в Адріяновому храмі сиділи, возвали голосно, кажучи: "Великий Бог християнський, що такі робить чуда". Ігемон же сповнився сорому, почав просити мученика, кажучи: "Помолися за мене до Бога свого, Талалею, щоб я зміг із престолу свого встати, справді-бо великий Бог твій". Помолився святий, встав ігемон. Але вважав те не Божою силою, а волхвуванням Талалеєвим, тому лютував на святого, скреготав зубами своїми. Тоді схопив свердло, почав сам вертіти

1 ... 131 132 133 ... 166
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житія Святих - Травень, Данило Туптало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Житія Святих - Травень, Данило Туптало"