Читати книгу - "Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі"

— Для її тата.

Голден подумав, що це все, і почав вислизати, аж коли почув

знову спокійний голос Еймоса:

— А потім я вб’ю того, хто її викрав.

Розділ тридцятий. Боббі

До того, як Боббі почала працювати на Авасаралу, вона

ніколи навіть не чула про торгову компанію «Мао-Квіковскі» — а якщо чула, то не звертала уваги. Навіть не

усвідомлюючи цього, вона провела все життя, вдягаючи, споживаючи і сидячи на товарах, які вантажні кораблі «Мао-Квік» возили Сонячною системою. Переглянувши файли від

Авасарали, вона була вражена масштабами і розмахом компанії.

Сотні кораблів, десятки станцій, мільйони співробітників.

Джулс-П’єр Мао мав значні володіння на кожній заселеній

планеті та супутникові Сонячної системи.

У його вісімнадцятирічної доньки була своя спортивна яхта.

І це була донька, яку він не любив.

Боббі спробувала уявити таке багатство, що ти можеш купити

собі корабель, просто щоби змагатися в перегонах, і не змогла.

Те, що ця ж дівчина втекла, щоби стати повстанкою ОПА, мабуть, багато чого казало про зв’язок між багатством і щастям, але Боббі було непросто заглибитися у філософію.

Вона виросла в міцному марсіянському середньому класі. Її

батько відслужив двадцять років унтерофіцером у піхоті, а після

звільнення пішов у консультанти з приватної охорони. Сім’я

Боббі завжди жила в гарному помешканні. Вона і двоє її

старших братів ходили у приватну початкову школу, й обидва її

брати пішли в університет, не потребуючи студентської позики.

Поки вона зростала, жодного разу не подумала про себе як про

бідну.

Але думала тепер.

Володіти особистим спортивним кораблем — це навіть не

багатство. Це наче ти окремий біологічний вид. Це

екстравагантне споживання, що личить древнім королівським

родинам на Землі, це піраміда фараона з реактивним двигуном.

На думку Боббі, це найбезглуздіші крайнощі, про які вона чула.

А потім вона злізла з човника для ближніх рейсів на приватну

станцію Джулса-П’єра Мао у точці Лагранжа-5.

Джулс не паркував свої кораблі на відкритих орбітальних

станціях. Він користувався навіть не корпоративною станцією

«Мао- Квіка». На земній орбіті в нього була повнофункціональна

станція тільки для своїх приватних космічних кораблів, і тут усе

скидалося на хвіст павича. Боббі не могла навіть уявити такого

рівня екстравагантності.

Вона також вирішила, що це робить самого Мао небезпечним.

Усе, що він чинить, є проголошенням своєї свободи від

обмежень. Він — людина без меж. Вбивство високопосадовиці

з уряду ООН може мати погані наслідки. Це може обійтися

дорого. Але для людини з таким багатством і владою це ніколи

не буде справжнім ризиком.

Авасарала такого не розуміла.

— Ненавиджу штучну гравітацію, — сказала Авасарала, п’ючи

з чашки гарячий чай.

Вони пробудуть на станції лише три години, поки з човника на

яхту Мао перевозять вантаж, але їм призначили каюту

з чотирма великими спальнями, в кожній з яких є свій душ та

гігантська лаунж-зона. Замість вікна був величезний екран. На

чорному фоні висіла половина Землі з хмарами, що покривають

континенти. У них була особиста кухня з трьома кухарями, чиїм

найважчим завданням поки що було приготування чаю для

помічниці заступника Генерального секретаря. Боббі думала

про те, чи не замовити великий обід, просто щоб зайняти їх

чимось.

— Не можу повірити, що ми сядемо на корабель, яким володіє

цей чоловік. Ви чули, щоб хтось такий багатий опинявся за

ґратами? Чи хоча б у суді? Цей тип, мабуть, може зайти сюди

і вистрілити вам у прямому ефірі в обличчя, і йому все минеться.

У відповідь Авасарала засміялася. Боббі стримала потік люті.

Це просто страх шукав виходу.

— То не за правилами, — сказала Авасарала. — Стріляти не

треба. Вистачить відсунути на десятий план. Це гірше.

— Ні, не гірше. Я бачила, як стріляють в інших. Я бачила, як

стріляють у моїх друзів. Коли ви кажете: «Це не за

правилами», — то кажете про таких, як ви. А не таких, як я.

Вираз на обличчі Авасарали посерйознішав.

—