Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 135 136 137 ... 552
Перейти на сторінку:
ІІ Купальські білі берези І пахощі чебрецю… Хто проведе леза По чистому цьому лицю? Хто розвіє тумани Казок старих Незачарованим гляне У нетра їх? Хто, папороть дивну зірве, І знайде зілля розмаю, Хто луни з корінням вирве Глибокому гаю?.. …Купальські білі берези, Безсмертники, чебреці… Чиї відзначаться леза На чистому цьому лиці?.. ІІІ День легкий, як шовкова тканина, Затопився теплим, теплим злотом: Доспіває буйних жнив калина Під поломінним, соняшним льотом. Налилися літові груди, Повні вщерть і тепла, й молока; Небодар обезтямлено блудить Під регіт Лісовика. За лунами – луни й пів-луни, Лісами, долинами, яром Розлогими хвилями суне Глум над Небодаром. Втішно, і тепло, і легко Миється літневий південь, Стерень обсмалений півень Пір’я розкидав далеко. «В бризках променя купаються…»
В бризках променя купаються Вже прив’ялії квітки, Листя жовкне і згортається, І знесилено схиляються Пелюстки. Бризки променя нелітнього Золотять пожовклий лист, І між рястом оксамитного, Ще не зблідлого, тендітного Уплелись листки новітнього, Мов разки намист. «Ви прийшли до мене нагадать минуле…»
Ви прийшли до мене нагадать минуле, Засмутити спокій в віхорі уяв: Як Ви огрубіли – стали наднечулі… Я напружив згадку… Я Вас не пізнав. Не зів’яли весни, не розтали зими, Не пролинув років ріжнобарвний ряд. – Але ми не ті вже, зовсім вже не ті
1 ... 135 136 137 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"