Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

Герман сповз по сидінню, так що його маківку було не видно з вікна.

— Ти як?

— Трохи заколисало. Хто вас такого вчив?

— Та є в нас один спільний знайомий, колишній гонщик, — сказав з посмішкою Антуан, — ти його навіть знаєш, поїхав із нами. Артемом звуть. Так ось Ізабелла порівняно з ним пленталася і їхала вкрай обережно. З ним мало хто ризикує їздити.

— Та годі, він рідко лихачить. Особливо в межах міста. За те, як він паркується, — простягнула я задоволено посміхаючись. — Я за його методами пакуватися вчилася, інструктор на Афоні був у приємному шоці.

Ми під'їхали до заводу. Я припаркувалася біля наших машин. Бандити нас побачили, але нічого не робили. Я дістала телефон з кишені і ще раз переглянула останнє відео.

— Повинні ж журналісти приносити користь, — сказала і вийшла з машини.

Одразу пішла до журналістів. Мене помітили й одразу побігли в мій бік одразу з оператором.

— Здрастуйте, Ізабелло.

— Ми вже в ефірі?

— Ні.

— Добре. Спочатку дещо обговоримо і буде у вас сенсація, скандальна. Хочете?

Журналістка кивнула, а очі як загорілися. Я їй коротенько переказала пригоди у відділку. Вона не вірячи втупилася на мене. Я їй відео показала.

— Потрібно щоб це потрапило в прямий ефір, а то вам інакше просто не дадуть це випустити.

— Просто не віриться! — сказала вона із захопленням. — Ви готові до прямого ефіру?

Я тільки глибоко зітхнула і пригладила трохи розпатлане волосся.

— Ще питання, як далеко потрапляють ваші новини?

— Не переживайте, цією планетою не обмежуємося, бачите наш трейлер — трансляція буде йти на безліч планет.

— Тобто верховний правитель Янкуїна побачить?

Дівчина відмахнулася.

— Побачать навіть на задвірках всесвіту, у нас ще й ретранслятори потужні.

— Супер, тоді я готова. Ну що ж, я Ганзіна попередила.

Дівчина швидко організувала ефір. Спочатку камера була наведена на неї. Вона задоволена защебетала. Привітання і те, що в них у прямому ефірі ексклюзивне інтерв'ю з власницею підприємства, якому блокують роботу вже не перший день.

— Скажіть Ізабелла, що змусило вас приїхати сюди на планету.

— Скажімо так, мені дуже не сподобалося, що підприємству не дають працювати. Хоча воно тут фактично єдине, що дає роботу більшості жителів міста і мені не байдужа їхня доля. І доводиться втручатися, якщо у місцевих правоохоронних органів не доходять руки, ноги або ж банальне бажання допомогти рідному місту.

— Але хіба не можна було вирішити це якось віддалено. Просто ви така молода, що ви можете зробити.

— Як бачите, у призначеного директора не вийшло впоратися самостійно. Хоч він і звертався до правоохоронних органів. Його проігнорували. Власне я щойно приїхала з дільниці. В якому зіткнулася з дуже неприємною ситуацією. Яку хочу тепер донести до всіх громадян міста і всієї планети. Ось подивіться відео яке записала на телефон.

Камера наїхала на телефон і я показала розмову з паном Ганзіном.

— Знаєте, ця розмова наштовхує на неприємні висновки, що цього пана хтось підкупив. Тому він і не діє.

— І що ви маєте намір робити?

— Для початку трохи почекаю, — я посміхнулася, — раптом після нашого інтерв'ю в декого совість прокинеться. Якщо ні, є ще ідеї. Але поки що цього не скажу, — сказала я з усмішкою.

— Дякую за інтерв'ю. А ми далі стежитимемо за тим, як розвиватимуться події біля підприємства.

Я відійшла до журналістів. Привіталася з місцевими хлопцями з охорони.

— Так, вудку закинула. Подивимося, хто клюне. Скільки їх там?

— Двадцять. І ми не можемо нічого зробити. Вони розосередилися по території. Вам краще сховатися й одягнути жилет.

Мені мої хлопці його відразу видали, одягли під сорочку. А я ще й кофту накинула, тут було прохолодно.

Місцеві хлопці поцікавилися.

— А який має бути ефект від інтерв'ю.

— Або в когось совість прокинеться, мало ймовірно, звісно. А так відтягую момент прямого дзвінка вашому правителю. Можливо, він побачить або йому все ж донесуть про ситуацію і він вживе заходів. Бажано сьогодні. Якщо ні, зателефоную напряму.

На мене дивилися якось дивно, з сумішшю здивування і невіри.

— Розумієте, хлопці, він занадто нав'язливо намагається мене одружити зі своїм сином. Ось і користуюся доброю прихильністю. Але це все ж таки в крайньому разі, — хлопці помітили як я пересмикнулася. — Ви знаєте, де вони засіли? Що буде, якщо ми самі їх переловимо?

— Можна. Зараз нас числом більше за них. І що дивно, вони не нападають на нас.

— Мабуть, у них наказ, просто блокувати роботу. А не вступати в активний військовий опір. І в нас можуть бути проблеми, візьмись ми за зброю.