Читати книгу - "Інґа"

У 1937 році знову самотня Аннабелла переїхала у Голлівуд і знялася у кількох гарних фільмах, а потім вийшла заміж за Тайрона Пауера.

Сюжет «Мільйонів у повітрі» використали для картини 2008 року «Що сталося у Вегасі», в якій знялися Ештон Катчер і Камерон Діаз. Рімейк прийняли погано, як і оригінал.

Тато не лишався в боргу. Одного разу, коли Джек вчився на першому курсі Гарварда і привіз додому на вихідні своїх друзів, Джозеф Кеннеді наказав своєму секретареві, Едварду Муру, організувати чотирьох дівчат для хлопців, тож вікенд перетворився на «секс-вечірку». (Geoffrey Perret, Jack: А Life Like No Other [Random House: New York, 2001], стор. 50).

У повоєнних мемуарах член Верховного командування Вермахту погодився, що таємні плани війни, оприлюднені для громадськості, мали неоціненне значення. Оголошення війни Гітлером стало для німецьких військових таким самим сюрпризом, як і для американців. Вони не планували війни зі Сполученими Штатами, тож мало знали американські можливості. Але тепер, завдяки Times-Herald і Tribune в них, принаймні, з’явилося якесь поняття про поточну готовність Америки, тодішнє стратегічне бачення адміністрації Рузвельта, а також оцінка того, якою могла б бути потужність Америки.

Загадкою лишилося те, хто передав секретну інформацію сенатору від Монтани Бартону К. Уїлеру, який згодом поділився нею з репортером Tribune Чеслі Менлі. Серед підозрюваних, окреслених за кілька років по тому, були американський генерал німецького походження, який мав ізоляціоністські погляди і хотів скомпрометувати Рузвельта; інший генерал, який поділився інформацією, щоб попередити американців про те, якою жахливо непідготовленою до війни була їхня країна; британська розвідка, яка вважала, що аналізи, присутні в планах, можуть допомогти підштовхнути Америку до війни; і, зрештою, сам Рузвельт, який дав добро на витік інформації з тією самою метою — залякати американців і змусити їх підтримати мобілізацію економіки на оборонні цілі. Останній сценарій пояснив би незацікавленість Франкліна Делано Рузвельта у пошуках джерела витоку.

Він називався «П’ятиколірна веселка», бо передбачав п’ять гіпотетичних ситуацій війни, кожна з яких мала окремий колір. П’ятий план, який окреслював американський союз із Великобританією і Францією у наступі на німецькі війська в Північній Африці та Європі, був фактично основою стратегії США під час війни.

Еліс Рузвельт Лонґворт ніколи не шкодувала про цю авантюру чи про шкоду, завдану репутації Ладенбурґ. Про свою участь у цьому вона згодом згадувала так: «Ми робили найогиднішу справу. Цілковитий екстаз!» (Amanda Smith, Newspaper Titan, стор. 237).

Можливо, помилка Хардісона була за Фройдом: «Вінтерґрін» — це ім’я вигаданого холостяка, претендента на президентське крісло у мюзиклі Ґершвіна «Про тебе пісня моя» 1931 року, в якому Вінтерґрін відмовляється одружуватися із королевою краси, яку йому нав’язують радники.

Де Кова залишився в Німеччині під час війни і навіть зняв нацистський пропагандистський фільм, хоча поганий, на думку Ґеббельса. Завдяки своїй привабливості де Кова продовжив кінокар’єру і після війни — у Західній Німеччині. Його поява з вродливою білявкою Інґою, вочевидь, була задля преси, бо немає свідчень про переростання їхньої зустрічі у роман.

Гітлер шкодував, що призначив головою Німецької лютеранської церкви Мюллера, навіть попри те, що той був таким ревним нацистом. Згодом Мюллер, довідавшись, яким чином Гітлер пішов із життя, покінчив із собою так само.

Згодом інформатор повідомив ФБР, що Інґа і «стрункий, привабливий, темноволосий» Гесс, як вона його описувала, надто зблизилися, хоча доказів їхнього романтичного зв’язку немає. Гесс провів молодість у Єгипті, тож йому та Інзі, можливо, було приємно порівняти враження від життя у цій екзотичній країні. Гесс шокував світ, коли 1941 року сам полетів у Великобританію і намагався домовитися про мир. Замість цього його арештували, допитали і засудили за військові злочини, і 1987 року, в ув’язненні, він вчинив самогубство. (Мемуари Інґи Арвад, архів).

П’ять років по тому в Колумбійському університеті для одного із завдань Інґа змінила свій нарис