Читати книгу - "Дзвінок який змінив моє життя, Ліліанаа"

ми зайшли в аудиторію, біля наших місць стояли Андрій з Аліною і Дарина зі Стасом, ми підійшли до них, я демонстративно взяв Ніколь за руку. їхні погляди були спрямовані на наші переплетені руки

 - ти як це поясниш? - Андрій підійшов до мене і показав на наші руки

 - ну ми тепер разом, те чим ти мені всі мізки промив сталося - я посміхнувся, Андрій від радості обійняв мене

 - та невже мій братан не тупий - ми всі засміялися, дівчата відійшли як завжди теревенити. а я розповідав хлопцям як це все сталося

 - тобто вона тебе поцілувала, коли думала, що ти спав? - перепитав Стас

 - агаа, але я вже чув коли вона відкрила двері і зайшла в кімнату і чекав її подальших дій. вона спочатку торкнулася мого обличчя, а потім той поцілунок - я вже почав по кругу розповідати

 - ну так, стіій. ти вже вдруге нам все повторюєш - засміявся Андрій. до нас повернулися дівчата, ми сіли по своїх місцях і пара, нам викладали матеріал, я слухав одним вухом. думки були зайняті іншим. 

 - ПІСЛЯ ЗАНЯТЬ  - 

до мене підійшов Андрій та Стас з дівчатами

 - давайте сьогодні в кіно сходимо? - запропонував Стас

 - давайте іншого разу, в мене на Ніколь інші плани - я глянув на неї

 - ууу - протягли хлопці та засміялися

 - якби я знала, що ти такий збоченець ніколи б не поцілувала б - сказала Ніколь з недобрим акцентом, я посміхнувся

 - збоченець з нас тут ти, я навіть не дозволяю собі думати про те, що ти вже надумала - вона покрилася рум'янцем

 - я чекаю тебе в машині - вона взяла у мене в кишені ключі, чмокнула в щоку та побігла, я глянув їй у слід та перевів погляд на хлопців

 - мені треба йти

 - біжи біжи - вони пожартували ми попрощалися та я пішов за Ніколь, сів в машину та глянув на неї

 - сьогодні вечеряємо в ресторані, так би мовити наше перше маленьке побачення - вона посміхнулася і кивнула, ми поїхали в ресторан. нас провели до вільного столику, офіціант прийняв наше замовлення та відійшов, я взяв з карману довгу коробочку, відкрив її там був елегантний браслет

 - якщо ти дозволеш, то я тобі його надіну на руку, а зможеш зняти ти його коли приймеш рішення, що наші шляхи назавжди розійдуться

 - я такого рішення ніколи не прийму - вона посміхнулася і протягла мені руку, буквально через хвилинку на її руці була нова прикраса. ми повечеряли та поїхали додому. ми прийняли по черзі душ, вона була у своїй кімнаті, я прийшов до неї

 - можна залишитися з тобою на ніч?  - вона підійшла до мене та дивилася в очі

 - можна - вона посміхнулася, я її поцілував. притулився чолом до її. закрив очі тихо кажу

 - ти робиш мене безмежно щасливим - ми лягли в ліжко та обійнялися, говорили поки не заснули