Читати книгу - "Весняна казка, Еммі Берн"

— Тут дуже красиво - озвучую свої думки Маркові , який весь цей час спостерігав за тим як я все оглядаю .

— Але найкрасивіша тут тільки ти - мені так приємні його компліменти, що не посміхатись просто не можливо.

— А от і гості - з призирством вимовляє Ліза , а стою і не розумію що вона робить на сімейній вечері .

— Що вона тут робить? - переводжу свій шокований погляд на Марка , який я бачу зовсім не здивований .

— Це питання більше стосується тебе, адже ми дружимо з дитинства і давно стали сім'єю - її переможна посмішка мене дуже злить , та найбільше те що Марк мені нічого про це і слова не сказав.

— Міра моя майбутня дружина , тому щоб я більше не чув від тебе, що ти розмовляєш з нею у такому тоні. - він поки говорив спокійно, але його голос  видавав його злість та те що він не жартує. На його слова Ліза просто надула свої губи , та ображено пішла геть .

— Чому ти мене не попередив?

— Не хотів, щоб ти сильно хвилювалась - прекрасно просто, а те що я зараз зла мов чортик це нічого.

— Сонечко , це просто одна вечеря, щоб вони всі побачили тебе.  І що я серйозно налаштований на шлюб із тобою. - з одної сторони він правий , але з іншої можна було б і попередити . Та я вирішую не сваритись і не псувати вечір , а то Лізонька помре від радості ще.  

— Ну то ходімо - мило посміхаючись, беру Марка за руку і ми йдемо у будинок .

У середині ще красивіше , вітальня в стилі кантрі просто дивовижна . На диванчику вже сиділа мама Марка , Ліза напевно із своїм батьком та ще якийсь чоловік .

— Доброго вечора - вітаюсь перша , але тільки в одного чоловіка замічаю щиру радість від моєї появи , і це здається батько Лізи . Решта ж всі зміряли мене осудливим поглядом, та продовжили розмовляти.  

Не знаю як поводити себе далі , тому просто чекаю на якісь дії Марка. Він задається теж не дуже розуміє що тут відбувається.

— Мам , можливо ти привітаєшся з нами та запросиш гостей до столу ? - з явним невдоволенням звернувся до неї Марк. На що жінка закотивши очі , нарешті звернула на нас увагу .

— Вітаю вас , прошу проходьте до столу. Так краще синку? - її фальшива посмішка мене тільки злила , та я вирішила дослухатися до поради бабусі, тому я стояла гордо піднявши голову.

— Ми можемо повечеряти і в іншому місці - Марк сильніше стискає мою руку , заставляючи зробити крок назад.

— Ти не можеш просто взяти та піти  , я запросила адвоката, щоб він склав шлюбний договір, якщо ж вже ти вирішив одружитися з оцією - жінка з призирством на мене глянула , наче перед нею не я стою , а гора мусору . Мені захотілось втекти звідси куди подалі .

— Я його навіть читати не збираюсь, гарно вам провести вечір.  Дядьку поговоримо на роботі ? - на останніх словах він звернувся до одного із чоловіків, я була таки права це таки батько Лізи.  Він посміхнувся та просто кивнув , а перевівши погляд на мене підморгнув мені .

Ми вийшли з будинку , злість Марка відчувалась у повітрі, не так я уявляла нашу першу сімейну вечерю . Але сказати що я засмучена не можу , я б не змогла спокійно сидіти, а тим більше щось їсти під їхніми поглядами.

— Куди ми поїдемо ? - перелякано запитую.

— Спочатку в ресторан, а потім до тебе до дому , у нас по плану сьогодні сімейна вечеря - сказати що я була шокованою , це нічого не сказати . Від злості не залишилось і сліду , так така сімейна вечеря мені підходить . Ще б мама була здоровою, та завтра я піду її провідати.

— Тобі вже казали, що ти найкращий хлопець на планеті - не стримуюсь та цілую Марка в губи , він швидко обхоплює руками мене за талію , та відповідає на поцілунок з усією пристрастю. Я втрачаю зв'язок з реальністю , ноги стають мов із вати , якби він мене не тримав точно упала б .

Ми заїхали до ресторану, по дорозі я попередила бабусю що ми їдемо до неї , вона не задавала лишніх питань , тільки сказала що рада гостям.  Я бачила , що Марк засмутився через цю ситуацію, але не розуміла як допомогти йому.

— Ходімо? - посміхаюсь , він тільки киває та подає мені пакети , яких дуже багато. Тому нести їх прийшлось двом.  

Вечеря пройшла чудово , ми багато говорили та сміялись . Від поганого настрою не залишилось і сліду здається у обох.

— Дякую вам за вечерею - звернувся Марк до бабусі .

— Це вам дякую , діточки мої - я дивилась на них , і відчувала себе найщасливішою дівчиною .

— Я хотів ще запитати , чи можна мені залишитися сьогодні тут - Марк дивився на бабусю , вона ошелешено дивилась на мене , а я на них обох .

— Це Марі вирішувати - а я настільки розгубилась, що просто кивнула у знак згоди.

Бабуся швидко пішла до себе в кімнату , залишивши нас на одинці, ми прибрали та помили весь брудний посуд , я ще досі була шовкова. Хвилювання було дуже сильним , адже я вперше буду спати в одному ліжку з хлопцем.

— Хто піде перший в душ? - запитую .

— Мені без різниці, давай ти .

Я швидко прийняла душ , макіяж було змивати шкода , але що поробиш. Вдягнула найкрасивішу піжаму яка у мене є , і задоволена собою вийшла з ванни . На ліжку мене вже чекав Марк , я підготувала все для нього , чистий рушник, нову зубну щітку.

— Все готово - його темний погляд ковзав по моєму тілу , я відчула його фізично мов він зараз руками торкається кожного сантиметра мого тіла . Мені стало важко дихати, він знову забирав у мене кисень.

Надіюсь з вами все добре, і робочий тиждень почався добре) Як вам новий розділ?)