Читати книгу - "Мій старшокурсник,або як я вляпалась в любовну халепу, Lady V"

Кожного дня я відчувала, що хмари нависають усе ближче. Марина не зупинилася на своїх погрозах. Її повідомлення продовжували надходити, іноді це були незначні натяки, а іноді відкриті погрози. Вона знала, що робить. Вона знала, як тримати нас у напрузі.

Після того дивного повідомлення я одразу написала Дімі. Він був спокійнішим, ніж я, але я бачила, що навіть його це хвилює. Ми домовилися зустрітися наступного дня, щоб поговорити і спробувати вирішити, що робити далі.

Коли ми зібралися біля нашої звичної кав'ярні, Діма виглядав рішучим. Він завжди так виглядав, коли приймав складне рішення.

— Я більше не можу це терпіти, — сказав він, сідаючи навпроти мене. — Вона не зупиниться, якщо ми просто будемо ігнорувати її погрози.

— Що ти хочеш зробити? — запитала я, вже відчуваючи, що в його голові виник план.

Діма зітхнув і подивився на мене, його погляд був серйозним.

— Нам потрібно діяти рішуче. Я думаю, що варто розповісти про все своїм друзям і людям, які можуть нам допомогти. Марина використовує те, що ми намагаємося захистити свою репутацію і приховати старі помилки. Але якщо ми самі відкриємося і не дамо їй можливості контролювати ситуацію, вона втратить свою силу.

Я мовчала, обмірковуючи його слова. Це звучало логічно, але також лякало. Відкрити все? Розповісти правду про минуле Діми, навіть якщо це означає, що люди можуть судити його?

— Ти готовий на це? — тихо запитала я, дивлячись йому прямо в очі. — Це ж не просто крок назустріч правді. Ти можеш втратити репутацію, довіру деяких людей…

— Я готовий, — рішуче відповів він, не зводячи з мене погляду. — Я не хочу, щоб Марина контролювала наше життя через старі помилки. Якщо я не зроблю цього зараз, вона ніколи не зупиниться.

Я відчула, як його рішучість зміцнює мою віру в те, що ми можемо подолати це разом. Це був сміливий крок, але я розуміла, що він правильний. Марина вже занадто довго маніпулювала ситуацією, і якщо ми не візьмемо ініціативу в свої руки, вона може зруйнувати все.

— Гаразд, — нарешті погодилася я. — Ми це зробимо. Але ми повинні бути готові до наслідків.

Діма кивнув, а його очі блищали від рішучості. Наступного дня ми вирішили зустрітися з кількома його друзями та знайомими, яким він довіряв. Серед них був його найкращий друг Саша, який знав Діму ще з дитинства, а також кілька студентів, з якими він співпрацював у різних університетських проєктах.

Ми зібралися в невеликій аудиторії, яку Діма домовився використати для цієї зустрічі. Атмосфера була напруженою. Я бачила, що всі чекали на пояснення, і хоча Діма виглядав спокійним, я знала, що йому нелегко.

— Я зібрав вас тут, тому що хочу бути чесним з усіма, — почав Діма, коли всі зібралися. — Останнім часом навколо мене і моїх стосунків з Ірою поширюються різні чутки. І хоча я зазвичай ігнорую плітки, цього разу ситуація вийшла за межі.

Він подивився на мене, і я відчула його підтримку.

— Деякі з вас, можливо, чули, що Марина, моя колишня дівчина, намагається втрутитися в наші стосунки з Ірою, — продовжив він. — І вона використовує інформацію про мої старі помилки, щоб шантажувати мене.

У аудиторії запанувала тиша. Всі дивилися на Діму, уважно слухаючи.

— Так, я зробив помилки, — сказав він відверто. — Були речі, за які мені соромно, але я не хочу, щоб хтось використовував це проти мене. Я хочу залишити це в минулому і рухатися далі. І тому я вирішив сам розповісти вам правду, щоб Марина більше не мала сили над нами.

Діма розповів про те, що сталося кілька років тому, коли він потрапив у неприємну ситуацію під час вечірки. Це була історія про те, як його імпульсивні дії призвели до конфлікту з кількома друзями, і як Марина, ставши свідком цієї ситуації, тепер використовувала це проти нього.

Коли він закінчив, я відчула, як напруга в кімнаті трохи спала. Саша, його найкращий друг, першим порушив мовчання.

— Дімо, ми всі робимо помилки, — сказав він, його голос був спокійним. — Ти не повинен соромитися того, що було в минулому. Якщо хтось вирішить судити тебе за це, то це їхня проблема. Ти завжди був хорошою людиною, і я це знаю.

Інші також висловили підтримку. Я бачила, що, незважаючи на важкість цього рішення, воно принесло йому полегшення. Ми розповіли правду, і тепер Марина втратила свій головний інструмент для маніпуляції.

Проте я знала, що це ще не кінець. Марина не була тією людиною, яка легко здається. Але тепер ми були готові до того, що попереду можуть бути ще більш серйозні виклики.

Наступного ранку ми дізналися, що Марина спробувала оприлюднити свою версію історії. Вона написала пост у соцмережах, де згадала про старі конфлікти і про те, що «Діма змінився не в кращий бік». Вона спробувала знову зробити з нього винного, але цього разу її слова не знайшли підтримки. Після того, як Діма сам відверто розповів правду, люди бачили ситуацію інакше.

— Це вже не працює, — сказав Діма, коли ми читали її пост. — Вона більше не має влади над нами.

Ми були на правильному шляху. Але я все одно не могла позбутися відчуття, що Марина не залишить нас просто так. Щось у її погрозах було більш глибоким, ніж просто маніпуляція.

— Думаєш, вона зупиниться? — запитала я Діму, коли ми йшли додому.

— Я не знаю, — чесно відповів він. — Але тепер вона не може більше використовувати наші помилки проти нас. І це головне.

Я кивнула, відчуваючи полегшення, але водночас готуючись до наступного етапу цієї боротьби.

— Що б не сталося, ми пройдемо через це разом, — сказав Діма, стискаючи мою руку.

Я посміхнулася йому у відповідь. Ми були сильнішими, ніж будь-коли раніше. Але попереду ще були випробування, і я знала, що нам доведеться бути готовими до будь-чого.