Книги Українською Мовою » 💙 Різне » МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря 📚 - Українською

Читати книгу - "МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни." автора Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря. Жанр книги: 💙 Різне. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 59
Перейти на сторінку:
ДЕНЬ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ. "Життя без води та зв'язку: Людяність серед хаосу."

Олександр Зоря-Заря (текст і вірші)

ДЕНЬ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ

Хворо́ба, на жаль, не бої́ться війни́

і же́ртви собі́ підбира́є…

Здоро́в’я сього́дні – це скарб головни́й

(без лі́ків, апте́к і ліка́рень).

Хроніка подій. 09.03.22 (середа)

РАНОК.

Температура у племінниці Світлани піднялася до 37,7°С, а у її чоловіка Андрія - до 38,7°С. Пригадуємо народні методи лікування, збираємо залишки ліків, що розкидані по закутках. Віримо, що все буде гаразд!

 

10:00.

На подвір’ї люди обступили багаття із чайниками та каструлями, готують їжу. У разі вигуків "Повітря!", під час нальоту літаків і подальших вибухів, мешканці розбігаються по під’їздах, ховаючись у будинках. Заспокоївшись, знову повертаються до багать, продовжуючи приготування, немов давні племена біля вогнища.

 

11:00.

До сусідки Валентини приїхала її знайома Тетяна Рибалко. Привезла сала, три літри питної води, літр супу, баночку варення, три коржі. Велике спасибі! У Тані, за місцем проживання, влучили у сусідній будинок, і ще в один, що стоїть за два будинки від неї. З’ясували, що також влучили в лікарню (кутовий будинок) і 3-ю міську лікарню (поліклініку?). Розбомбили склад гуманітарної допомоги. 

   

 

Добра́́ і співчува́ння голоси́ 

перекрива́ють метале́ві бу́рі.

Йде допомо́га у скрутні́ часи́,

бо доброта́́ люди́ною керу́є!

 

13:00.

Коли я шукав гілля для багаття, до мене наблизився чоловік похилого віку й запропонував організувати копання ями для відходів, бо за відсутності світла і води, каналізація в домі не витримає. Я відповів, що не проти, якщо він організує. Він, не зовсім задоволений відповіддю, попрямував із пропозицією до іншого чоловіка.

 

14:00.

Під час чергового авіанальоту кілька людей забігли до нашого під’їзду. Сусідка Ліда з п’ятого поверху схвильовано заявила: "Це Західна Україна бомбить Східну, бо вони нас ненавидять!" (???). Інша сусідка Надя з третього поверху впевнено стверджує: "У всьому, що відбувається, винен Кравчук, бо він розвалив Союз. Якби не Кравчук, Єльцин нічого б не зробив". (???). Сперечатися з ними марно. Такі погляди теж існують у Маріуполі.

 

Авіанальо́ти – це го́ре і біда́.

Мов заблука́лі ду́ші, за́хисту шука́єм.

Під’ї́зд – наш остріве́ць, що стри́мує уда́р

й витри́мує абсу́рд, яки́й тут виника́є.

 

18:00.

Артилерія не припиняє бити. Ми вже навчилися розрізняти звуки приходів до нас і відходів від нас. Хоча не впевнений, що всі відрізняють правильно, але якщо послухати людей, то розрізняють майже всі.

 

Примітка: цими днями (без дати): Влучили в 7-й поверх по проспекту Металургів, 79 – 4-й під’їзд (від нас через будинок) і в 3-й(?) поверх у 2-му(?) під’їзді. Людей позбавляють житла навмисно? 

     

Примітка: цими днями (без дати): У дев’ятиповерхівці навпроти (вул. Казанцева) влучили у вікно на 5-му поверсі. Пожежа. Вогонь блискавично з’їдає всі квартири до даху.

 

Чиха́є війна́ зголодні́лим вогне́м,

з’їдає буди́нки, кварти́ри.

Проки́неться світ й неодмі́нно зба́гне:

вбива́ли наро́д і не вби́ли!

 

Анонс (День 14 → День 15):

"У чотирнадцятий день холод, постійні вибухи й танки на вулицях зруйнували рештки надії. Але герої не здаються. П'ятнадцятий день покаже ще більше жахіть війни, коли вибухи продовжать розривати будинки й життя. Чи зможуть вони знайти сили боротися далі, коли місто розділене на шматки руїн?"

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 13 14 15 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря"