Читати книгу - "Жезлом по бамперу. Анекдоти про тих, хто в дорозі і в міліції"

– Ат! Аби вона там у носі не длубалась…

Таксист:

– Якщо звечора рибу добре прикормити горілкою, вранці вона гарно йтиме на пиво!

– Алло! Хто це? Міліція?! Ах ти! Класно! А таке питаннячко… Це якийсь конкретний мент чи вся міліція зразу?

Таксист:

– Якби не дорожні знаки, ніколи б не здогадався, що це дорога!

Дільничний:

– Прийняти людину такою, якою вона є, може тільки земля!

Старшина:

– Я вже знаю, якщо у рояля тільки чорні клавіші, треба підняти кришку.

Старшина:

– Якщо Микола вчора випив пляшку горілки, а я дві, і сьогодні ми обидва виглядаємо абсолютно однаково, то навіщо пити менше?

Кум Василь недорого купив кобилу. Привів додому. Дає їй сіна, води, а та не їсть, не п'є.

– Якщо вона ще й воза пертиме, то добре вклав гроші! – хвалиться Василь.

Братки ідуть у джипі. Один дзвонить на довідку:

– Дайте телефон масажного салону!

– У нас немає. Такі телефони в газетах.

Браток:

– Вона каже, тіпа, щоб ми замість цього читали газети!

Таксист:

– Мій кум Василь – людина, яка дивиться в майбутнє. Його посилаєш за пляшкою, а він приносить дві!

Молодиця на іномарці заїхала в автосервіс. Механік запитує:

– Що у вас?

– Смикається і глохне!

Механік відкриває капот, під ним записка: «Вона їздити не вміє. Я платити не буду. Чоловік». Механік закриває капот:

– Вибачте, нічим допомогти не можу. Пошукайте інший автосервіс.

Молодиця ображено:

– Що за невезіння – вже у шостому сервісі відмовляють!

Учитель питає учня:

– Що таке одна кінська сила?

– Це швидкість, якої досягає кінь вагою 1 кілограм і зростом 1 метр.

– Де ж ти бачив такого коня?

– Його мало хто бачив. Він у Парижі, в палаті мір і ваги.

Сержант Петренко:

– Жінка і діти мене бояться. Лікар сказав, що це природно, і сховався за шафу. Хтось може мені це пояснити? Рахую до трьох!

Бабуся до дільничного:

– Чому країна, яка перемогла таку страшну армію Гітлера, не може впоратися з горілкою?

Дільничний:

– Так, той, горілка ж першою не нападає.

Із щоденника початкуючого бандита:

1 вересня, 10.00. Ми закидали банду із сусідньої вулиці яблуками.

1 вересня, 11.00. Банда із сусідньої вулиці закидала нас огризками.

В метро:

– Петре, а хто той чоловік, з яким ти так приязно обнімався?

– Зараз вийдемо з метро, подивлюся в його гаманець, може там є візитка.

В залі судових засідань. Суддя:

– Ми вже двадцять років з вами тут періодично зустрічаємось. За цей час могли б і виправитися.

– А ви за цей час могли б і міністром юстиції стати!

У віконце кіоску засовує пику конкретний браток:

– Алло, я – Дірол! З тебе триста баксів, і я захищатиму твої зуби з ранку до вечора!

Продавець:

– Ви тепер наша «криша»?

– Тільки вдень. Вночі прийде Карієс!

З міліцейського повідомлення:

«На хлібозавод № 8 уночі залізли грабіжники. Хлібозавод зустрів їх хлібом-сіллю: хлібом – просто з печі, сіллю – прямо з двостволки сторожа».

Два кілери чекають свою жертву біля під'їзду. Один:

– Дивись, он іде, зі своєю вдовою…

Сержант Петренко:

– Якщо Бог чогось не дав, то і міліція не відбере!

Молоде подружжя обмірковує плани весільної подорожі.

– Може, поїдемо пароплавом? – пропонує він.

– Ні, мене закачує.

– Дрібниця! Кохання виліковує від усього!

– Так. Але як ми повертатимося?

Дочка отримала права водія і вирішила вперше в житті покатати батька. Той швиденько погодився і сів на заднє сидіння.

– А чому ти не сідаєш зі мною? – запитує дочка.

– Я чекав цього моменту з тих пір, як ти була ще зовсім маленькою. Тепер моя черга сидіти позаду і стукати колінами в сидіння.

Таксисти між собою:

– Твоя на дієті? Худне?

– А що, помітно?

– Ага. Очі голодні.

У суді розлучають пару, малого сина запитують:

– З ким би хотів жити, з татом чи з мамою?

– А хто забирає комп’ютер?

Жінка до сержанта Петренка:

– Я тобі двадцять разів сказала: винеси сміття!

– А я тобі двадцять разів відповів: зараз винесу!

Таксист у магазині:

– Ці черевики з Італії?

– Із самісінької!

– У них звідти йшли?

Поїзд зійшов з колії. Найбільше постраждав вагон з депутатами. Доки рятувальники приїхали, місцеві жителі всіх вже похоронили.

– А що, живих не було?

– Деякі пробували було казати, що вони живі, але ж усі ми знаємо цих політиків – вони завжди брешуть!

– У вас страхування надійне?

– Так! Минулого тижня дружина одного таксиста отримала страховку за двадцять хвилин до того, як він потрапив у аварію!

Чоловік прийшов до тями після катастрофи. Озирнувся, побачив біля себе дружину, запитує:

– Я в раю?

– Ні, мій любий, я ж тут.

Чоловік і дружина мовчки ідуть в авто. Дружина:

– Про що думаєш?

– Та я про своє…

– Ти б краще про моє подумав!

Через десять хвилин, як швидкий потяг вирушив, у останній вагон на ходу залазить захеканий парубок і безсило падає на перше ж вільне місце. Дідок докірливо коментує:

– Ну, молодь пішла! Було колись, відстанеш від поїзда, наздоженеш – і нічого, ще сила лишалась до молодиці позалицятись!

– Діду! – видихає повітря хлопець. – Я відстав від поїзда ще вчора!

Сержант Петренко:

– 1 січня – це такий день, коли цілий день, як один довжелезний ранок!

Водій маршрутки:

– Що можна чекати від країни, в столиці якої офіційно позначена кінцева зупинка – «За крайнім жовтим будинком»?!

Заняття в дитсадку. Тема «Автодорожній рух».

Вихователька:

– Хто король далеких трас?

Діти:

– КамАЗ!

– Хто простий веселий хлопець?

– «Запорожець»!

– Їжте кашу «Геркулес» – купить тато…

– «Мерседес»!

– За кермом бандитський тип, а машина в нього…

– Джип!

– Чи помер, а чи живий, штраф здирає…

– Постовий!

– Ви тут, хлопці, сидите, а у вас на дошці пошани старшину відідрали!

– Капітан! Айсберг по курсу корабля!

– Айсберг? Дорогувато буде…

«Учора в Києві через пробки до витверезника доправили зовсім тверезого клієнта».

Газета «Нічні вісті».

«В столиці різко скоротилася кількість ДТП. Це сталося після того, як комунальні підприємства міста у якості реагента під час ожеледиці почали застосовувати клей «Момент».