Читати книгу - "Космічного продовження не буде!, Інна Турянська"

— Ну що ж, раз всі зійшлися, беремо решту малявок і розходимося, — всміхнулася Діна. 

— Ага, час готувати малечу до космічного сну, — сказав Артур хапаючи сина на руки. Потім підкинув вгору, демонструючи запуск ракети. 

— Тат…тоже так хочу! — простягнув Ален руки до Степана. Степан лиш косо глянув в сторону товариша, а товаришева дружина косо глянула на нього. Але після того, як він глянув на Діну, що теж дивилася на нього “скоса” таки взяв сина на руки і почав розважати.

— Ну все полетіли по домах! – поставила крапку Віра.

### 

Квартира Мищенків

— Ну, що там спить Мишко? — запитала Віра Артура, що повернувся до неї в ванну.

— Непробудним сном, — всміхнувся чоловік, — А донечка? 

— Теж. Тільки треба її перекласти в дитяче ліжечко.

— Ну а я б не проти вкласти ще й іншу принцесу в ліжечку, — почула Віра голос чоловіка на вухо, коли всі діти вже були по місцях, — Я навіть для неї царську постіль підготував. 

Віра лиш всміхнулася кутиком рота і заглянула в спальну кімнату. Ліжко було всипане пелюстками тюльпанів. А на приліжкових тумбах горіли свічки. 

— Ого, коли ти встиг і квіти…і все це….

— Якщо поправді це мав бути букет, але цей паршивець Рокі трішки його зіпсував, — криво всміхнувся чоловік, цілуючи дружину в скроню.

— Знову? — розсміялася Віра.

— Ну смакують йому тюльпани, — підтримав дружину сміхом Артур, — Тому довелося трішки імпровізувати, — закусив він нижню губу,  — Ну що, мила, полетіли, — схопив він Віру на руки, і доставив до ліжка. 

— Звісно, — відповіла йому Віра цілуючи, — Але нагадую, цілуй мене в губи!

Але за кілька вони почули підозрілі звуки з коридору. 

— О, ні, — скривилися вони обоє одночасно, – Ти знаєш, що це означає? — важко зітхнула жінка.

— Ага, це з Рокі полізли тюльпани, і він знову заригає нам весь коридор.

Будинок Морозних

— Усі сплять, кохана, — хитро всміхнувся до Діни Степан. 

— А хіба так пізно в космос ракети запускають? 

— Якраз найоптимальніший час, повір мені. 

Але як тільки вони дібралися до точки відправлення, Степану стало якось кепсько і він швидко відірвався від Діни і побіг до вбиральні. Звідти доносилися підозрілі звуки. Діна лиш зітхнула зі співчуттям і прийшовши до нього сказала: 

— Ти ж знаєш, що це означає? 

— Так…здається ця клята інфекція дібралася і до мене. 

###

Дякую, що прочитала. космічна) Якщо героям вдалося підняти тобі настрій, ти можеш підняти настрій автору вподобавши це оповідання, ткнувши на зірочку. Ти чарівна, з восьмим березням тебе. 

Кінець