Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Коли ти йдеш — я народжуюсь, Лана Міра 📚 - Українською

Читати книгу - "Коли ти йдеш — я народжуюсь, Лана Міра"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Коли ти йдеш — я народжуюсь" автора Лана Міра. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 75
Перейти на сторінку:

— А я просто перестала жити як “додаток до когось”.

— От! Саме так! — захоплено погодилась вона.

І в той момент я відчула: це й правда було святом не “кількості років”. А святом того, що я змогла не втратити себе. Або навіть — знайти.

Згадалась стара традиція — бажати собі щось на день народження. Я встала, тримаючи келих, і сказала:

— Хочу подякувати вам. За те, що ви тут. За те, що підтримуєте. І за те, що в кожної з вас є своя історія. І, можливо, колись ми зберемось і кожна розповість, як вона вижила, перебудувалась, стала щасливою. Але сьогодні — я просто щаслива, що я знову відчуваю себе живою. І що можу святкувати — не в парі, не в парі з болем, а в парі з собою.

— Ура! — вигукнули гості.

— І торт! — додала донька.

Свято продовжувалось ще довго. Ми сміялись, розповідали історії. Хтось згадував “той самий ремонт”. Хтось жартував, що “якщо чоловік не ремонтує кран, то краще його замінити, ніж ущільнювач”. Я відповідала з гумором, кидала фрази типу:

— Ну, тепер у моїй хаті найнадійніший чоловік — це Олег Сантехнік.

І всі знали, що це вже не образа, не гіркота, а просто життя. Моє. Свіже. Чисте. Трохи нове. Але справжнє.

Ближче до вечора, коли гості вже розходились, донька принесла зошит. Там вона намалювала нас двох: мене — з кросівками й сережками, себе — з пиріжком у руці.

— Мамо, я тебе намалювала. Бо ти — героїня.

— Чому?

— Бо ти все змогла. Навіть холодильник.

Я розсміялась. І подумала: от вона, справжня перемога. Коли навіть холодильник — це вже не катастрофа. А просто ще один пункт у довгому списку “З цим я впоралась”.

Я вимкнула світло на кухні. Випила останній ковток чаю. І пішла в кімнату, де ще тихенько пахло бузком.

Це був мій день народження. Але вперше — це був не день, коли мені нагадали, скільки років пройшло. А день, коли я зрозуміла: усе ще попереду. І це не кліше. Це — мій шлях. Моє життя. Моя історія.

І я її пишу. Кожен день. Сама. Але вже не самотня. Бо з собою — я більше не наодинці. Я — вдома

 

 

1 ... 13 14 15 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли ти йдеш — я народжуюсь, Лана Міра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коли ти йдеш — я народжуюсь, Лана Міра"