Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Танці утрьох 📚 - Українською

Читати книгу - "Танці утрьох"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Танці утрьох" автора Олександр Медведєв. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 106
Перейти на сторінку:
Силін. Я слідчий.

Двічі клацнув верхній замок і один раз нижній. «Точнісінько, як минулого разу», — відзначив Кононов.

Двері відкрила повна сорокалітня жінка з бигудями на голові, вбрана в квітчастий засмальцьований халат.

— Його немає: він на дачі, садить картоплю, але ви можете зачекати, він скоро повинен приїхати.

— У такому разі, якщо дозволите, я хотів би переговорити з вами. Не заперечуватимете?

— Ні, — мляво відповіла жінка. — Проходьте.

Кононов удихнув аромат передпокою простої пролетарської квартири.

— Мене звати Володимир. Володимир Кононов, — представився він.

— Дуже приємно, — запобігливо мовила жінка. — А мене Марія. Марія Силіна.

— А по батькові?

— Іванівна, Марія Іванівна, — ображено закопилила губу господарка: їй було б значно приємніше, якби її називали просто Марією.

Кононов пройшов у ту ж кімнату, в якій учора розмовляв з Силіним. Усе було так само, хіба може трохи чистіше.

— Як щодо чаю? — якомога галантніше запитала господарка.

— Не відмовлюся, — у тон їй відповів Кононов.

Дружина Дмитра Силіна справляла враження злобливої дами, невдоволеної життям, яка дратується без будь-якого приводу і працює нормувальницею на заводі або комірницею в якому-небудь ремонтно-будівельному управлінні.

— А хто ви, Маріє Іванівно, за фахом? — поцікавився Кононов.

— Я? — здивовано перепитала Силіна, ніби в кімнаті був ще хтось, до кого Кононов міг звернутися з таким питанням. — Я працюю в двадцять другому ЖЕКу, паспортисткою.

«Он воно що! Серед невдоволених жінок першість, без сумніву, належить саме паспортисткам», — резюмував Кононов.

— У такому разі, Маріє Іванівно, ви маєте добре знати своїх сусідів Марину Рубіну і Михайла Осетинського.

— Ха! — тріумфально вигукнула Силіна.

Стало зрозуміло, що саме цього запитання вона чекала, готувалася до нього заздалегідь і тепер готова була виплеснути всю негативну інформацію, таємно зібрану на своїх сусідів слідчому Кононову.

— Аякже, знаю. Усе-таки не перший рік сусіди! А що вас цікавить?

— Розкажіть чи не запримітили ви чого-небудь дивного, підозрілого у поведінці небіжчиці, — довірчо попросив Кононов.

— Марина Рубіна, царство їй небесне, — почала Силіна, — була жінкою непоганою. Хоча й задирала носа, особливо в останні роки. Але ж я знаю, що вона з Івана в гетьмани. Усього на шість років за мене молодша. А вдягалася, як дівчисько. Щотижня додому до неї приїздили перукар, манікюрниця, кравчиня і масажист, який десять доларів за годину бере. Словом, пестила себе над міру. Порядні жінки так не поводяться. Я нічого не хочу, звичайно, сказати, — Силіна строго глипнула на Кононова. — Вона, напевно, була порядною. Але коли жінка, якій під сорок, так дбає про свою зовнішність, це завжди викликає підозру.

— Звичайно, ви маєте слушність, — заохочував її Кононов, сподіваючись, що серед купи гною йому вдасться відшукати перлину.

— Гадаю, вона ніколи не прала, не прибирала і не варила їсти. Куди там такій паві. Увесь час роз’їзджала на машині. Ходила з таким, знаєте, дамським дипломатиком.

— А з ким спілкувалася?

Силіна задумалася.

— У неї збиралося чимало усякого наброду. А одна дівуля майже жила, увесь час сновигала тут. Вона мала такий дивний вигляд. Носила надміру короткі спідниці і височенні каблучища. Дуже скидалася на повію. Коли ж з’явився Михайло, народу поменшало.

За зарядом негативних емоцій, спрямованих на ні в чому не винних сусідів, ця жінка перевершувала багатьох запеклих кримінальників. Різниця полягала в тому, що ті грабували й убивали, а Силіна перед законом була чистою. Ненависть переповняла її, але зняти руку на когось вона боялася: сковував страх бути покараною.

— Може, ще чайку? Це з бананом, сестра з Китаю привезла — я його бережу для поважних гостей, — солодко мовила Марія Іванівна.

— А що за один її чоловік?

— Звати його Михайло. Загалом він непоганий чоловік, щоправда дивакуватий.

— Чому ви так думаєте?

— Хіба може нормальний мужчина одружитися з жінкою, старшою на десять років? — Силіна, певно, й гадки не мала, що Кононов знає Осетинського, його вік і фах.

— На десять років?! — удавано обурився Кононов, щоб витягнути із Силіної якомога більше інформації.

— Уявіть собі. І що найбільше вражає — вона його здорово обкрутила. Він заглядав їй у рот і ходив на пальчиках перед нею. Ніби хлопчик на побігеньках.

— Але ж він її, мабуть, зраджував? — простодушно випалив Кононов.

— Аякже, аякже! — переможно глипнула Силіна. — Ну подумайте самі, хіба може молодий красень не зраджувати старій, хоча й випещеній, дружині. Це ж не природно.

На секунду Силіна змовкла, щоб дати Кононову можливість усвідомити зміст останнього твердження. Потому знову зацокотіла:

— Я його не один раз бачила у товаристві тієї самої дівулі на каблучищах, про яку щойно розповідала. Вони так мило щебетали! Гадаю, що молодята під носом у Марини, царство їй небесне, шури-мури крутили. Та й узагалі, в нього на роботі самі дівчата — адже він працює в будинку моди «Наталі». А там таких вертихвісток хоч греблю гати. Хіба можна втриматися від спокуси в таких умовах?

— Що правда, то правда, — по-філософськи зауважив Кононов. — Але чи впевнені ви у тому, що він справді зраджував, а не просто залицявся?

1 ... 13 14 15 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Танці утрьох», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Танці утрьох"