Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

724
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 552
Перейти на сторінку:
6.02.1935 р. письменник уночі під ковдрою подер рушника і кальсони, прив’язав один кінець за бильце ліжка і затягнув собі на шиї петлю, дотримавши обіцянки: «Мене бандити не розстріляють, я не дамся…» Ти сидиш в задимленій кімнаті
Ти сидиш в задимленій кімнаті І так лячно думати мені — За копійку кожен може взяти У завулках безпритульних днів… На столі брудне розлите пиво, Я дивлюсь на тебе із кутка — Не сховає павутиння сиве Молода, оголена рука… Там за містом, у степах розлогих, Золоті чекають вечори — Ти прийшла з великої дороги, Де копальні, вугіль, димарі. Знаю я, за темним коритаром Знов тебе в нічний розіпнуть час. Серце кров розбурханим ударом Розганяє силою образ… За вікном шумить чи степ чи місто — Я вернуся – тільки-но поклич. Золоте розкидала намисто По садах, будинках біла ніч. Я піду по вулицях осінніх, Де колись акації цвіли… Небо знов ясне таке і синє, Як у нашім (у твоїм) селі… Знов вернуся глянути на тіло, Що в кафе «Венери» продаси. Може й ти коли мене любила У житах шовкових по росі! Так сиджу і крізь туман дивлюся, Пиво п’ю, ковтаю матюки, А у темному запльованому люстрі Під очима бачу синяки… Дні біжать і гаснуть у минулім, У кайданах людяний мій гнів. Ах, чому пісні мої не кулі — Я б тоді не так поговорив!.. Я б сказав… та що тепер я можу? Сплять слова холодні на сторожі, Вічні в серці – холод і зима… Де ж піду, до кого відгукнуся?.. Ніч самотня, вітер і туман…
1 ... 13 14 15 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"