Читати книгу - "Довірся мені, Альбіна Вишневська"

- Відібрала парасольку у Мері Поппінс, - посміхнулася у відповідь і натиснула кнопку кавомашини, - вибрали тістечка?

- Дві вишеньки, - відповів, не зводячи очей з обличчя Юлі, відзначаючи про себе всі деталі її зовнішності.

Чортова робота так закрутила, що навіть не було часу вибратися до дівчини і віддячити за гостинність. Адже бував у тих краях проїздом: заїжджав подивитися на богатиря, якого народила Настя Ромащенко одразу після того, як Микита вранці поїхав із їхнього дому. Хлопчик вийшов міцненький, весь у батька. Граніна одразу поставили перед фактом, що хрещеним буде він.

- Яку каву любиш ти? - Микита розтягнувся в лінивій посмішці і чекав.

- Капучино.

- Тоді капучино разом з тобою за той столик, - кивнув у бік столика, де сиділа Галина Петрівна і спостерігала за сином, бо щось той довго тупцював біля стійки.

- А якщо я не хочу кави, - дивний чоловік, вона ж на роботі.

І тут Зоя ледь не штовхнула напарницю в бік. Оце відколола! Такий самець клеїться, а вона ламається!

- Юленько. дорогенька, п'ять хвилин я протримаюся, тож уперед і з піснею.

Микита вдячно підморгнув дотепній напарниці і взяв дві склянки з кавою, відніс за столик. Юля ж встигла фиркнути Зойці, але та ніби перебувала на своїй хвилі, мовляв, моя хата з краю.

- Мамо, познайомся, - Микита взяв з рук Юлі тарілочки з тістечками і поставив на стіл, - Юля.

- Галина Петрівна, - представилася ефектна жінка і зацікавлено розглядала гостю сина.

- Вітаю, приємно познайомитись, - дівчина присіла навпроти мами Граніна і відчула себе ніяково.

Микита з особливою пристрастю влився у розмову і активно розпитувала дівчину про особисте, так майстерно, що Юльці довелося поділитися частинкою своєї біографії. Микита зрідка вставляв свої п'ять копійок, але все більше розглядав дівчину, передбачаючи їхню наступну зустріч. Ось тепер пташка нікуди від нього не дінеться, вона на його території, тут він зможе часто її бачити.