Читати книгу - "Інґа"

між представниками різних конфесій чи релігій у 1940-х роках усе ще був для багатьох табу. Коли Джо і Роуз Кеннеді дізналися, що Джо-молодший під час його навчання у школі для льотчиків BMC зустрічається із протестанткою, вони попросили втрутитися місцевого священика. Роуз придбала для сина річну передплату на The Catholic Digest, а Джо-старший у довгому листі попереджав його, що католицький кандидат у сенат США від штату Массачусетс Джо Кейсі зазнав нещадної критики від католицьких виборців, особливо жінок, через шлюб із протестанткою. Під таким натиском Джо-молодший поспішив завірити батьків, що його роман несерйозний (Ґудвін, стор. 625).(обратно) 68

Підкреслюючи те, яким тісним і кровозмішним було коло спілкування Джека Кеннеді, зазначу, що Френсіс Енн Кеннон згодом розлучилася з Герсі і вийшла за Фрейзера Доґерті — першого чоловіка Пейдж Гайдкопер — колеги Інґи у Times-Herald, яка повідала ФБР, що Інґа може бути шпигункою.

(обратно) 69

Історичний період з 1867 по 1877 рік після Громадянської війни, в який відбувалося скасування рабовласницької системи по всій території США. — Прим. пер.

(обратно) 70

Від англ. «mod», назва британської молодіжної субкультури кінця 1950 — початку 1960-х років. — Прим. пер.

(обратно) 71

Хоча Бутбі і Джек ніколи не зустрічалися, вони все ж з’явилися в одній телепрограмі, втім, у різних студіях, коли у 1958 році Джек як сенатор обговорював перспективи «холодної війни» у короткій програмі Едварда Р. Мерроу «Тісний світ». У своїх мемуарах Бутбі погоджувався з колумністом Уолтером Ліппманном, який сказав, що Кеннеді як президента «дуже переоцінювали». (Boothby, «Recollections of а Rebel», стор. 250).

(обратно) 72

Згодом Кейєн одружився із Ґрейс Мірабеллою — засновницею журналу мод, якому вона дала своє ім’я.

(обратно) 73

Він описав цей свій складний період у книжці «Death Be Not Proud» («Смертю не пишаються») 1949 року.

(обратно) 74

На жаль, Ґантер не зберіг листів від Інґи.

(обратно) 75

Якщо такий опис видається надмірним (певно, так), то це тому, що Лендер — рідне місто автора.

(обратно) 76

Джек теж мало контактував з Ольгою, але Кік виправила його помилку, виявляючи особливу увагу до Ольги, коли та навідувалась у Вашинґтон.

(обратно) 77

«Пилок» на крильцях метеликів — це, фактично дрібні лусочки, які надають їм яскравого забарвлення, а коли їх зігріває сонячне проміння, завдяки їм комахи літають.

(обратно) 78

Клей Блер-молодший помер у 1998 році, тож не може уточнити, чи його цитували коректно.

(обратно) 79

Листи Інґи можна передивитися на веб-сайті Бібліотеки імені Джона Фітцджеральда Кеннеді. Крім того, Інґа поступово починає з’являтися у популярній культурі. На додачу до того, що вона послужила прототипом однієї з героїнь роману Дена Сіммонса «Фабрика аферистів», її стосунки із Джеком лягли в основу п’єси Джуліана Уайлса «Інґа-Бінґа» та камерного мюзиклу «Занадто близько до сонця», музику до якого написав шотландський інструменталіст Брайан Александр Робертсон, що раніше грав у групі Mike + the Mechanics.

(обратно) Коментарі
1

«вона сприйняла його, як щось очікуване»: Peter Kihss, “Finding of Lost Incan Cities Only One of Many Thrills to Wife of Dr. Fejos,” New York World-Telegram, 11 лютого 1941 p., RMP.

(обратно) 2

«ідеальною нордичною красунею»: доповідна агента Хардісона, 6 січня 1942 р., FBI.

(обратно)