Читати книгу - "Стів Джобс"

захищеним, не було б і стимулу робити нове програмне забезпечення

чи нову продукцію. Якщо захист інтелектуальних прав почне зникати, компанії, які займаються творчою діяльністю, зникатимуть також або просто не відкриватимуться. Та є й простіша причина: красти не можна. Це шкодить іншим людям. І це шкодить вашій власній вдачі.

Він знав, що найкраще зупинити піратство (і це, до речі, було єдиним способом) - це запропонувати альтернативу, яка була б цікавішою за непрацюючі служби від рекордингових компаній.

- Ми віримо, що вісімдесят відсотків людей, які крадуть записи, не хочуть цього робити, але наразі немає законної альтернативи, — розповів він Енді Лангеру з Esquire. — Ми ж вирішили створити законну альтернативу, від якої виграє кожен. Музичні компанії виграють, музиканти виграють, Apple виграє. І користувачі теж виграють, адже вони отримають краще обслуговування і не будуть змушені красти.

Джобс вирішив зробити крамницю iTunes і переконати п’ять найкращих рекордингових компаній продавати там цифрові версії пісень.

- Я ніколи не витрачав стільки часу на те, щоби переконати людей робити те, що грало б на їхню користь, - пригадував він.

Компанії хвилювалися про спосіб оплати і розгрупування альбомів. Тому Джобс запевнив, що нова служба буде доступна лише на Macintosh, що складало 5% від усієї ринкової продукції. Вони могли спробувати втілити ідею з невеликим ризиком.

- Ми прикривалися своє невеликою часткою на ринку і говорили, мовляв, якщо крамниця і не стане успішною, вона не зруйнує Всесвіту, — пригадував він.

Джобс пропонував продавати цифрові версії пісень за 99 центів

- наче то була б швидка й імпульсивна покупка. Рекордингові компанії отримуватимуть 70 центів від тієї суми. Джобс наполіг, що це краще за місячну передплату, яку пропонували музичні компанії. Він вірив, що люди мали емоційний зв’язок з піснями, які їм подобалися. Вони хотіли мати «Симпатію до диявола» й «Укриття від шторму», а не лише отримати можливість прослуховувати їх. Як він сказав свого часу Джефу Ґуделу з Rolling Stone: «Я гадаю, що ви можете віддати свій альбом Second Coming у передплату, і він, можливо, й не стане успішним».

Джобс також наполіг, щоби крамниця iTunes продавала й окремі пісні, а не лише цілі альбоми. І це стало найбільшою причиною конфлікту з рекординговими компаніями, які зазвичай заробляли гроші на тому, що випускали альбом з одним-двома хітами, а решта пісень наче наповнювали альбом. У такому випадку клієнти були змушені купувати весь альбом лише через одну-дві пісні, які вони насправді хотіли. Деякі музиканти мали суттєвіші аргументи до того, що альбом не можна роз’єднувати.

— У хорошому альбомі є певна тема, — говорив Трент Резнор із Nine Inch Nails. — Пісні підтримують одна одну. Тому мені подобається створювати музику.

Заперечення були спірними.

— Піратство і скачування пісень з Інтернету вже руйнували цілісність альбому, — пригадував Джобс. — Неможливо боротися з піратством, якщо ми не продаватимемо пісні окремо.

Проблемою була і прірва між тими, хто любив технологію, і тими, кому подобалося мистецтво. Джобс любив обидві речі, що він показав в Apple і Ріхаг, і тому йому потрібно було зменшити ту прірву. Пізніще він пояснив:

Коли я пішов у Ріхаг, то там дізнався про великий поділ. Виявляється, технічні компанії не розуміють творчого процесу. їм не потрібне інтуїтивне мислення, як, скажімо, у відділі рекордингової компанії, де працівник прослуховує сотні музикантів і відчуває, які з них можуть стати популярними. Технарі ж гадають, що творчі люди лише цілісінькими днями просиджують дивани, що вони недисципліновані, бо ж не бачили, наскільки активними та дисциплінованими є працівники Ріхаг.

З іншого боку, музичні компанії абсолютно не розбираються в технологіях. Вони вважають, що можуть отак вийти на вулицю і взяти на роботу кількох технічних працівників. Але то було б схожим на те, якби Apple брала на роботу тих, хто пише музику. Ми б узяли другокласних музикантів, так, як і музичні компанії взяли би другокласних технічних працівників. Я - один із небагатьох людей, які розуміють, що технологічне виробництво передбачає використання інтуїції та творчості і що творчий процес потребує справжньої дисципліни.

Джобс товаришував з Барі Шулером, директором відділення АОЬв Time Warner, і почав радитися з ним, як привабити музичні компанії до крамниці iTunes.

— Піратство клацає їхніми перемикачами, — сказав йому Шулер.

- Ти маєш користуватися цим аргументом, бо в тебе є цілком інтегрований продукт — від iPod до крамниць, і ти можеш найкраще контролювати те, як використовується музика.

Якось в березні 2002 року Джобс зателефонував Шулеру і вирішив улаштувати конференц-зв’язок ще і з Вайдічем. Джобс запитав, чи Вайдіч зможе приїхати до Купертіно разом із керівником Warner Music Роджером Еймсом. Тоді Джобс поводився надзвичайно мило. Еймс був саркастичним, веселим і розумним британцем, типом (як Джеймс Вінсент і Джоні Айв), який подобався Джобсу. І на ньому була маска хорошого Стіва. На початку зустрічі Джобс навіть зіграв незвичну для себе роль дипломата. Еймс та Едді К’ю, який керував iTunes для Apple, почали сваритися, чому радіо в Англії було не таке живе, як у Сполучених Штатах. Джобс уступив у суперечку і сказав; «Ми знаємо про технології, але не маємо достатньо знань про музику, тому давайте не сперечатися».

Еймс тільки-но повернувся зі зборів правління, де від імені своєї компанії запропонував, як покращити нову послугу зі скачування музики, проте його ініціативу відхилили.

- Закачуючи музику через ЛОХ, я сам потім ніколи не міг знайти пісні на моєму поганенькому комп’ютері, — пригадував він.

І коли Джобс продемонстрував прототип крамниці iTunes, Еймса це надзвичайно вразило.

— Так, так, це саме те, чого ми прагнемо, — закивав головою він.

Еймс погодився, що Warner Music підпише документ, і запропонував переконати інші музичні компанії приєднатися.

Джобс полетів на схід показати послугу іншим керівникам Time Warner.

— Він сидів за Мас, як маленька дитина з іграшкою, - пригадував Вайдіч. - Джобс настільки переймався продуктом, як не переймався ним жоден керівник.

Еймс і Джобс почали обговорювати деталі крамниці iTunes, включно з тим, скільки разів композицію можна було би записати на різні носії і як спрацьовувала б система захисту прав. Вони дійшли