Читати книгу - "Меч Арея"

Доба Києва-Хотівського була добою розквіту таких городищ (насправді — античних міст) на території всієї України. Згадаймо хоча б Немирівське, Гаврилівське, Кам'янське та Більське городища, засновані тоді-таки хліборобськими «скіфськими» племенами. А ще згадаймо Змійові вали — могутні фортифікаційні споруди, перші з яких виникли теж у «скіфський» час.

Тільки високорозвинене суспільство спроможне на подібні трудомісткі й дорогі будови, й тогочасне суспільство було таким. Хоч у якихось галузях поступу племена та племінні об'єднання Північного Причорномор'я відставали од греків, але в суспільному розвитку, як казав відомий ленінградський вчений В. Ф. Гайдукевич, ішли майже в ногу з давніми греками.

Хіба ж не про це свідчить історія Скіфії? Чому тоді ми намагаємося принизити самих себе й запекло твердимо, ніби в нашій минувшині не було ні блискучої культури, ні гідних подиву звершень, ані чудових міст? Усе це було, був і Київ (може, хіба що називався Хотовим чи ще там як) за півтори тисячі років до Олега й Ігоря, хай і не на тих самих пагорбах, але стояв. Живі міста мають властивість рухатися в просторі. Кожна епоха висувала свої закони, свої вимоги й до людей, і до міст. Стародавній Галич, наприклад, був од Галича сучасного за шість кілометрів, але ж ми не кажемо, що це різні населені пункти. З цього приводу надзвичайно цінною видається нам знахідка Г. М. та І. Г. Шовкоплясів у київському мікрорайоні Оболонь. Вони відкрили поселення II ст. до н. е. — II ст. н. е., що неабияк прислужилось історикам, продовжуючи біографію Києва.

Історія наша повна білих плям, історіографія рясніє плямами темними й ще більше — затемненими. Й цей справедливий докір, як казав Олександр Хомич Вельтман, талановитий російський письменник та історик, може, не досить озброєний археологічними матеріалами, зате щедро обдарований талантом ретроспективного аналітика, — лягає на сумління не так найдавніших істориків, як на істориків доби істинно варварської, коли старанність, доброчесність та прагнення об'єктивності, що існувала раніше, почали в масовому порядку, при переписуванні античних свідчень та хронік, замінюватись невігласькими перекручуваннями, описками та свідомим підтасовуванням для наперед планованого вкорінення в історіографії неіснуючих фактів і дій, прийшлих династій та прийшлих народів-завойовників. Та й нині далеко не кожен історик може похвастатися, що він очистив себе від скверни тих варварських традицій.

І наш святий першообов'язок — вишукувати в полові нещирості й тенденційних перекручень зерна правди, хоч би як важко й на перший погляд безнадійно це здавалось.

1972-1990 pp.

АВТОР

Список незрозумілих та застарілих слів

Архонт — висока посадова особа в Візантії

Бір — сосновий чи ялиновий ліс

Боляри — верхівка вельможного панства

Борзо — швидко

Борина — соснова гілка

Борошно — всі харчі

Братниця (або братина) — великий келих

Букач — буковий ліс

Вадити — шкодити

Вагливо — невпевнено, вагаючись

Валка — бій, битва, війна

Валчитися — битися, воювати, змагатися

Ведмедно — вичинена шкура ведмедя

Вежа (рухома) — критий дорожній або бойовий віз

Велій — великий

Веліможі — можі велії — вельможі

Вира — штраф за вбивство; дика вира — штраф за вбивство, який сплачувала сільська громада, коли вбивцю не було виявлено

Вия — шия

Відтрунювати — відштовхувати

Віно — посаг

Віщий — провидець майбутнього

Взяток — пожива, здобич

Вогнищанин — (огнищанин) — значний службовець при

княжому дворі

Вруччя — руків'я

Гайда — волинка, «коза»

Гайдар — волинщик; пастух

Гатило — довбня для трамбування гаток, гребель

Гелеополіс — місто сонячного бога

Гречники — купці

Гов'ядний — воловий

Гопліти — важкоозброєні піхотинці в Стародавній Греції та Візантії

Гузир — вузол

Гунька, гуня — верхній шкіряний або суконний одяг, серм'яга

Дик, дикун — вепр

Домажирич — дворецький, значна посадова особа при княжому дворі

Дуб — довбанка, човен

Єдвабний — зроблений з найдорожчої шовкової тканини

Жупан — в сиву давнину — князь, потім — управитель жупи — області

Калантир — захисний бойовий одяг, лати

Кан, кавкан — привитель тюркських племен, хан

Катапульта — бойова машина для метання каміння, колод, важких списів

Келіот — писар, канцелярист

Кірос — пан

Кіріє — пане

Кліть — кімната

Клобук — головний убір, шапка, переважно смушева

Кляузники — канцеляристи, діловоди

Кнехти — допоміжні війська в деяких германських народів, зброєносці

Кови — чари; чарівниками вважали ковалів, звідси — «кови», «коварство»

Коміт — управитель

Комонник — кіннотник, від комонь — кінь

Конунг — король

Конюший — начальник кінноти

Коприна — шовк

Корзно — плащ, верхній одяг, із каптуром чи без нього

Корсть, корста — труна

Котора — міжусобиця, сварка

Которитися — сваритися

Кравчий — висока посада при княжому дворі

Ктитор — людина, яка власним коштом побудувала церкву; також — церковний настоятель

Кувачниця — кузня

Кузенський — ковальський

Кузнь — вироби коваля

Куна — грошова одиниця

Лінгваріум — бібліотека

Ліпо — добре

Мед — алкогольний напій з меду

Медуша — підвал для зберігання меду та пива

Меркурії — вісники

Метка — низка, велика кількість

Милота — вид одягу

Нав — покійник, мрець

Навої — обмотки

Наметало — накидка

Нарочитий між, нарочитець, нарочитич — видатні люди й посадовці

Незвереджений — неушкоджений

Ногата — нова срібна монета

Ногавиці — штани

Обверектись — обмолотитися

Обільна челядниця — рабиня

Обора — загін

Опахата зоря — комета хвостата

Оружний — озброєний

Охабитися — відцуратися

Партії циркові — політичні партії у Візантії; одні були за зміцнення влади імператора, інші — проти

Підлий — простий, підлеглий

Пнисько — стовбурище

Повести — взяти за жінку

Погнуса — огида

Покон — звичай

Полічити — провіщати

Попара — лемішка

Поробошні — постоли

Послух — розвідник

Потяти — посікти

Появся — побрався, пішов

Препозит — високий урядовець у Візантії

Примус — префект, управитель у Візантійських провінціях