Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Дона Флор та двоє її чоловіків 📚 - Українською

Читати книгу - "Дона Флор та двоє її чоловіків"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дона Флор та двоє її чоловіків" автора Жоржі Амаду. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 143 144 145 ... 161
Перейти на сторінку:
Флор, чому? Аж ось у прочинене вікно долинає голос Марилдиного нареченого, дівчина злякано здіймає брови і біжить. Дона Флор проводить її поглядом, і раптом бачить Гульвісу, який робить пестливі рухи над волоссям дівчини і оповиває її стегна.

— Гульвіса?! З Марилдою?! О ні, нізащо!

Сміючись, він припадає до ніг дони Флор, де щойно перед тим сиділа Марилда, обіймає за коліна і кладе на них голову.

— Дай мені спокій… — тільки й спромоглась промовити дона Флор.

— Чому ти так, любове моя? За що ти весь час на мене злишся?

Він іще має совість таке питати! Наче й не обіцяв їй прийти, наче й не просив на нього чекати. Безсонні, сповнені очікувань та переживань ночі, а натомість — ось тобі звісточка про мене: синці на Зулміриних стегнах. А й справді, чому вона весь час злиться?

— Ти ж сама сказала, що не хочеш мене більше бачити, щоб я забирався геть, от я і забрався! Ми трохи розважилися з Пеланкі, я думав, лусну від нього зо сміху!..

— З Пеланкі, кажеш, чи, може, з його секретаркою?

— А ти ревнуєш, смаглявочко? Я собі ось як подумав: зникну на кілька днів, вона за мною затужить, почне молити Бога, щоб я повернувся, уже на все буде ладна, і я нарешті отримаю те, чого так бажаю…

— І що це ти собі надумав? Не буде цього! Я чесна жінка, прибери від мене руки!

Пекучі цілунки обпалювали шкіру, вуста линули до її вуст, рука ковзнула в найпотаємніший закуток тіла, в її останній редут. Її тіло мліло, тягнулося до нього, прагло відкинути перестороги, що сковували її розум. Вірна та невідступна в своїх рішеннях, дона Флор тепер готова на все, вона здасться, й байдуже, де його носило і з ким. Уже немає сил опиратися, щоб захистити останні крихти своєї честі, на які зазіхав Гульвіса. Ох, якби ж вона могла покликати когось на допомогу! У Гульвіси так мало часу, він квапиться, щоб встигнути на гру: «Ну ж бо, кохана, ходімо до спальні». Вона підводиться в його обіймах, слухняно йде за ним, уже не думає про опір, та й про честь свого чоловіка чи й думає? «З тобою хоч куди, коханий».

— Кумо, можна до тебе?

Діонісія Ошоссі ввійшла у прочинені двері.

— Що з тобою? На тобі лиця нема…

Чудом врятована дона Флор сіла на канапу і прошепотіла:

— Сам Бог послав тебе, кумо Діонісіє. Тільки ти зможеш допомогти мені. Сідай.

— Кумо, та що з тобою? Ти вся тремтиш…

Дона Флор узяла Діонісію за руку.

— Кумонько, я маю негайно позбутися Гульвіси, потрібен хтось, хто змусить його зникнути і не турбувати мене більше, скільки часу він уже морочить мені голову, я вже й не я, і не знати, що від мене зосталося.

— Це ти про покійного кума?

— Вгамуй його, кумо, знайди, як відправити назад, бо лихо мені буде… Навіть не знаю, як тобі пояснити… Він повернувся і хоче забрати мене зі собою, от навіть зараз, щойно ти прийшла, здається, впоїв мене якимось трунком, і коли б не ти… Якщо так триватиме й далі, він забере мене…

Щоб не скрикнути, Діонісія прикрила рукою рот.

— Ох, кумо, тут боронь Боже згаяти час. Я зараз же піду до батька Діді — щастя, що знаю де він. Бо з таким же не до кожного й звернешся, тут потрібен священний посох.

— Діді? — дона Флор згадала довготелесого негра з квіткового базару, який дав їй мокан на Гульвісину могилу. — Іди, кумо, біжи чимдуж, якщо хтось і може мене врятувати, то справді лише він. Як ні, то мені кінець, станеться непоправне…

— Уже лечу…

Діонісія вибігла, захищена своїм намистом Ошоссі, яке, втім, було безсиле перед могутніми божествами, але вона твердо вирішила докласти всіх зусиль, щоб урятувати життя куми: бо що ж може бути непоправне, як не смерть? Швидше, Діонісіє, поквапся, лети звивистими вузькими вуличками аж до брами царства Іфа: там, на перехресті, ти зустрінеш могутнього жерця.

— Мій батьку, — звернулася до нього Діонісія, поцілувавши в руку, — небіжчик хоче забрати зі собою мою куму, порятуй її, поверни еґума в його царство померлих. — І вона розповіла все, що знала.

А тим часом змоклий до ниточки доктор Теодоро повернувся додому. Репетицію скасували через сильну зливу. Він ковтнув лікеру — для профілактики грипу та застуди, вдягнув піжамну сорочку і, взявши фагот, виконав для дони Флор найкращі речі зі свого репертуару. Слухаючи музику, дона Флор поступово заспокоїлася, тривога її вляглася, і вже не здавалося, що вона розпусна, безчесна та легковажна жінка. Більше тобі немає чого боятися, Теодоро, я люблю тебе одного і належу тобі і тільки тобі, досі в моєму серці жили двоє, але відсьогодні все буде інакше. У жодному серці немає місця для двох, я звеліла відірвати ту частину мого єства, і ось я знову тут, твоя достойна та вірна дружина, яка смиренно слухає твій чудовий фагот. Я тут, Теодоро, твоя дружина з тобою.

А в іншому кінці нічної Баїї зайнялося багаття й довкола нього осяяний жрець закружляв у ритуальному танці, тимчасом як Діонісія, донька Ошоссі, ревно молилася. Здійнявся буревій, загримів грім, згасли вогні, море люто збурунилося і боги ориша, верхи на сліпучих блискавицях, дали свою згоду на заклик жерця. Усі, крім Ешу, який незворушно і твердо промовив: «Ні».

19

ЗВІСТКУ ПРО МІСТИЧНІ ПОДІЇ В ЖИТТІ ПЕЛАНКІ МОУЛАСА КАРДОЗО І СА ОТРИМАВ на цвинтарі саме тоді, коли він прийшов на власну могилу, як робив це завжди в день своєї смерті. Тієї його смерті, коли він іще був багатим баїянцем Жоакімом Перейрою, який 1886 року помер у своєму приватному будинку на Корредор да Віторія. По небіжчику відслужили поважну панахиду, на багатий похорон із плакальницями завітали місцеві масони, оптові торговці і навіть сам губернатор провінції.

Могили Кардозо і Са розкидані по всьому світу. І в мумії одного з музеїв, яку знайшли у Великих Єгипетських Пірамідах, і серед снігових заметів Альп, які він підкоряв з армією Ганнібала, і в пісках аравійської пустелі, що він не раз перетинав її на своєму на гнідому коні. У Франції було щонайменше дві його могили, скільки ж в Італії; його закатовувала на смерть іспанська інквізиція за алхімію і віровідступництво; він був і багатим, і бідним, жебраком, ченцем і кардиналом, торгував фініками в Єгипті при вході на ринок на берегах Нілу ще за часів Рамзеса II, у личині відомого математика Аллі Фоше вивчав сузір’я Східної півкулі ще до Різдва Христового.

У Баїї, крім могили при негритянській церкві Пассо, він знайшов вічний спокій біля церкви на острові Ітапаріка, де загинув

1 ... 143 144 145 ... 161
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дона Флор та двоє її чоловіків», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дона Флор та двоє її чоловіків"