Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Морфій 📚 - Українською

Читати книгу - "Морфій"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Морфій" автора Щепан Твардох. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 146 147
Перейти на сторінку:

Ян Кілінський — варшавський швець, один із провідників повстання 1794 року.

96

— Що тепер? (Нім.)

97

— Зачекайте хвилинку. Зараз її випустять. (Нім.)

98

Фотоапарат компанії «Leica».

99

— Це обличчя героя війни, покидьку! Відвали! (Нім.)

100

— Мій сину, мій любий, загублений сину! (Нім.)

101

Залізний Хрест першого класу (нім.).

102

Не бий його, негайно припини його бити, не бий його! (Нім.)

103

Я люблю тебе, тату… (нім.).

104

— Кайзер відрікся. (Нім.)

105

Тату, де твоя шпага? (Нім.)

106

— Виходь. — Я просто хотів попрощатися. — Ну то прощайтеся, і йди. (Нім.)

107

— Давай прощайся і пиздуй звідси, але швидко. (Нім.)

108

— Прощавай, синку. До зустрічі. (Нім.)

109

Залізний Хрест першого класу і нагрудний знак за поранення. (Нім.)

110

Тихо приходить ніч. (Нім.)

111

— Це велика честь — познайомитися з такою дамою. (Нім.)

112

— Я можу все відкинути… (Нім.)

113

— Пане графе, я знаю, що так не личить, але я вже не витримую: можна запросити вас на танець? (Нім.)

114

Кров і честь також покинув. (Нім.)

115

Відпусти. (Нім.)

116

— Мама у Варшаві, батьку! (Нім.)

117

— Він німець, чуєте! Він німець! (Нім.)

118

— Прошу, ось його папери. (Нім.)

119

— Чортів пияк! Тягни його до ліжка, жінко! (Нім.)

120

— Вибачте. (Нім.)

121

Класичний напівофіційний денний (на противагу вечірньому смокінгу) костюм, що складається з двобортного піджака, класичних штанів, краватки та жилетки. Від класичного костюма відрізняється суттєво меншою кількістю правил, які регламентують його носіння.

122

— Заходьте. (Нім.)

123

— Дозвольте відрекомендувати: мій син Константин. (Нім.)

124

— Я про вас багато чув. (Нім.)

125

— До наших справ повернемося пізніше, пані Віллеманн. До побачення. (Нім.)

126

— До побачення, пане фон Мольтке. (Нім.)

127

— То що будемо робити?

128

— За мною.

129

— А тепер що? (Нім.)

130

Прошу, я виконав тут свої обов’язки. (Нім.)

131

Прошу, а тут у нас салон. (Нім.)

132

— Геть звідси, свині! (Нім.)

133

Сволота! Я так само добрий німець, як ви, навіть кращий, ніж ви! Мій батько — граф, лицар, герой війни, а хто твій батько, мудло? (Нім.)

134

Буквальний переклад німецького слова Arschlöcher

135

Гусяча шкіра (лат.).

136

Марка німецьких презервативів (нім.).

137

— Що вам потрібно? — Мені треба до… (Нім.)

138

— До кого? — Треба до пана Штрахвіца. — А ви хто? (Нім.)

139

— Сходами вгору, четвертий поверх. (Нім.)

140

— Я тебе ще на сходах почув. Я почув, як ти плакав і кликав мене і матір. (Нім.)

141

— Я тебе ще на сходах почув. Почув, як ти плачеш. Заходь. (Нім.)

142

— Тут жив польський генерал. — Я знаю. — Ти був на війні? — У кавалерії. Був унтер-лейтенантом у 9-му полку уланів. — Унтер-лейтенантом? То щось як хорунжий? — Ні. Це найнижче офіцерське звання у польській армії. Підпоручник. Унтер-лейтенант. Це відповідає нашому… вашому лейтенанту. — Розумію. Ти воював? — Так, кулеметником. Отримав нагороду. Бойовий хрест. Розумієш, хрест за відвагу. — Розумію. Сідай. (Нім.)

143

— Тут немає склянок для шнапсу. Він, мабуть, був непитущий. (Нім.)

144

— Добре, що ти прийшов. (Нім.)

145

— Тату, я не німець. — Я знаю. Мене це ніяк не стосується. (Нім.)

146

— Я прийняв громадянство Райху. Але я не німець. Я працюю на таку собі польську… організацію. (Нім.)

147

— Мені потрібна твоя допомога. (Нім.)

148

— Так, це підійде. (Нім.)

149

— Одягай. (Нім.)

150

— Білизну теж, ось тут нова, ще не ношена. І шкарпетки. (Нім.)

151

— Цим краще не вихваляйся. — Добре, а тепер глянь на себе в дзеркало. (Нім.)

152

— Дірки в одязі, на місці орденів, вони можуть тебе видати… (Нім.)

153

 — У мене є ще одна зброя, особиста. (Нім.)

154

— Це той маузер?.. (Нім.)

155

— Якщо в тебе є організація, то там можеш знайти людину, котра замінить знімки і сфальшує печатки. Ви ж маєте таку людину. (Нім.)

156

— Тату, за це вони тебе стратять. — Ніхто мене не стратить. Перевдягайся і йди. (Нім.)

157

— Я проведу тебе вниз, синку. Треба, щоб вартовий побачив нас разом, коли ти будеш виходити. (Нім.)

158

— Їдь щасливо. Для мене цього досить. Їдь. (Нім.)

159

— Тобі знадобиться автоматичний пістолет, синку. Там, куди ти їдеш. А мені не потрібен, бо я залишаюся тут. (Нім.)

160

Секретар польової поліції Ванічек добре розмовляє польською, він розумний, дуже організований, але не надто рішучий. Я вбачаю велике досягнення для польової поліції, якщо його буде підвищено відповідно до

1 ... 146 147
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Морфій», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Морфій"