Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

гарний настрій», — вирішила матінка Цзя й дуже зраділа. Вона наказала негайно виготовити обтягнутий білим шовком ліхтарик і поставити в залі. Кожна дівчинка мала придумати загадку й наклеїти її на ліхтарик. До того ж матінка Цзя розпорядилася приготувати ароматний чай, фрукти й різні дрібнички, щоб нагороджувати тих, хто відгадає загадки.

Цзя Чжен, який щойно прибув з аудієнції в імператора, відразу помітив, як повеселіла матінка, і теж вирішив узяти участь у розвазі.

На підвищенні, вистеленому матами, сіли матінка Цзя, Цзя Чжен і Баоюй. Нижче були розстелені ще дві мати, одна для пані Ван, Баочай, Дайюй і Сян’юнь, інша — для Інчунь, Тань-чунь і Січунь. Поруч стояли молоді й літні служниці. Лі Вань і Фенцзє зайняли місця в середині, на окремій маті.

— Що це не видно Цзя Ланя? — поцікавився Цзя Чжен, помітивши відсутність онука.

Одна із служниць підбігла до Лі Вань. Лі Вань одразу підвелась із циновки і звернулася до Цзя Чжена:

— Мого сина не кликали, а сам він прийти не насмілився.

Усі розсміялися:

— Який же він упертий і дивний!

Цзя Чжен звелів привести Цзя Ланя. Матінка Цзя, коли він прийшов, посадовила його поруч із собою, дала фруктів. Усі жваво розмовляли, чулися жарти й сміх. Тільки Баоюй, що звичайно любив поговорити, зі страху перед батьком мовчав, лише шанобливо підтакував. Сян’юнь проти звичаю теж сиділа мовчки, мовби води в рот набрала. Про Дайюй і говорити нема чого — вона була замкнутою й рідко вступала в розмови. Загалом, незважаючи на сімейне свято, всі почувалися ніяково, крім Баочай, що взагалі не відзначалася балакучістю й завжди була стримана.

Матінка Цзя відразу догадалася, що це через Цзя Чжена, і після того, як вино обійшло три кола, веліла йому йти відпочивати. Цзя Чжен усе зрозумів і з усмішкою сказав:

— Матінко, я відразу зрозумів, що це ви з нагоди Нового року вирішили влаштувати вечір загадок, і хотів узяти в ньому участь, приготував подарунки й частування. Мені відомо, як ви любите онуків і внучок, але невже ви не подаруєте мені хоч краплю уваги?

— При тобі вони не зважуються ні жартувати, ні сміятися, — відповіла матінка Цзя, — а це на мене тугу наганяє. Якщо тобі так уже хочеться відгадувати загадки, я загадаю тобі одну. Не відгадаєш, ми тебе оштрафуємо.

— Зрозуміло, — посміхнувся Цзя Чжен. — Але якщо я відгадаю — нагородите мене!

— Звичайно, — погодилася матінка Цзя й прочитала:

Легенька мавпа: на верхівці Висить, та зовсім без зусиль. Я натякну лиш на відгадку: Й південний плід в гіллі висить.

Цзя Чжен відразу зрозумів, що матінка Цзя має на увазі плід лічжи, але навмисно дав неправильну відповідь, за що й був оштрафований. Наступну загадку він відгадав і дістав од матінки Цзя подарунок. Потім сам загадав загадку матінці Цзя. Ось яка це була загадка:

У цього предмета — грановані всюди боки, На дотик же він загалом і твердий і жорсткий. Без пензля творця — ані звуку в завжди мовчазнім... Тим, хто володіє словами, потреба є в нім.

Він крадькома шепнув відповідь Баоюю, а той непомітно передав його матінці Цзя.

Матінка Цзя трохи подумала — помилки бути не могло — і сказала:

— Тушниця.

— Вірно, матінко, — підтвердив Цзя Чжен, — ви вгадали! Він повернувся до служниць і наказав:

— Хутчіше давайте подарунки!

Служниці піднесли блюдо, заставлене маленькими коробочками, де було все необхідне для Свята ліхтарів. Матінку Цзя подарунки втішили, і вона наказала Баоюю:

— Налий-но батькові вина!

Баоюй узяв чайник, налив у чашку вина, а Інчунь піднесла Цзя Чжену. Потім матінка Цзя звернулася до сина:

— Отам на ліхтарі наклеєно загадки, їх склали дівчатка. Спробуй відгадати!

Цзя Чжен шанобливо кивнув, підійшов до ліхтаря. Перша загадка була така:

Ця демонів, звичайно, змусить від страху випустити дух,