Читати книгу - "Olya_#1"

257
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Olya_#1" автора Володимир Худенко. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 145 146
Перейти на сторінку:
чоловіка зліва від неї…

Це була її хода.

Хода і постава.

Ця жінка була худенька і невисока, якась така вся мініатюрна… І рухалась якось геть інакше. Це було невловиме — вона виструнчувалась, як і всі вони, але стрункість та була не кам’яною, як у всіх них, а якоюсь живою, навіть… красивою? А її хода?.. І «жуки», і цей чоловік, ідучи, немовби лупили нещасну землю і перекриття доріжок своїми важкими черевиками, а сивоволоса в таких самих черевиках немовби пурхала, летіла над землею, як невагома — кожен її рух був не просто вивірений, а якийсь акуратний, делікатний, ТОНКИЙ…

Кендра задивилась і раптом уздріла, що й бридкі «жуки» реагують на сивоволосу геть по-особливому… Спочатку вона почула громові викрики коло човника і скрізь навкруг. Жуки волали на своїй дурнуватій мові щось незрозуміле:

— Ravnyajs'!..

— Ravnenie na oficera!..

— Smirno!..

Жуки волали і виструнчувались у рівні колони, застигали у своїх кам’яних стійках, немов навколо не було ні шквалу, ні клубів диму, ні бою в тужавій висі…

— Otdelenie, SMIRNO-О!..

— V odnu sherengu — STROJSYA!..

«Жуки» волали, а декотрі метушились, а один із «жуків» поблизу їхньої шеренги раптом рушив чеканним кроком у бік жінки, різко спинився, рвонувши правицю до скроні, і прогорланив:

— Tovarishch glavnokomanduyushchij voenno-kosmicheskimi silami…

Жінка раптом різко (але так само ТОНКО) махнула правицею в його бік, і «жук» затих і застиг, виструнчившись. Тут Кендра помітила іще одну дивину в жінці — на її правиці було недбало намотано щось на кшталт намиста з товстих і прозорих яскраво-помаранчевих бусин…

Яке, направду, чудернацьке намисто!..

А жінка й сама спинилась неподалік од розгубленої шеренги, спинився і весь її супровід. Вона окинула швидким поглядом шеренгу, і у вечірніх тінях її розкосі очиці з надбрівною складкою, як Кендрі здалося, промигнули якимось тьмяним блакитно-червонястим світлом, немовби вона дивилась упритул на яскраве багаття… одначе ніякого багаття не було.

Сива жінка повернулась і глянула просто на Кендру. Та опустила очі, але все ж устигла роздивитись, що їй не приверзлося — синє і червоне — миг, миг, а тоді ще наче й зелененьке… Жінка рушила в цей бік, і свита слухняно потяглася за нею.

Вона спинилась просто перед Кендрою з татом. І дивилась тепер на тата якимось неуважним відсутнім поглядом. І її зіниці бігали туди та сюди. Блим-блим…

Вона немовби… щось читала?

— Містер Сальваторе? — раптом спитала жінка у тата вкрай глухим, ледь чутним, сухуватим і хрипким голосом. Досить кволим голосом. Немовби їй щось заважало дихати.

Але дивним (у всякому разі для Кендри) було ось що — жінка НЕ ШИПІЛА! Це була цілком нормальна, зрозуміла мова… Яка направду дивна жінка!.. — знов подумала Кендра.

І тут один із жуків грубо штурхонув тата по голові…

— Відповідати на питання, дивитись прямо!.. — гидливо прошипів він.

— Так, я… це я! — боязко пролопотів тато, притиснувши до себе Кендру однією рукою.

— Ви знаєте, хто я? — спитала жінка, так і дивлячись немов кудись крізь нього.

Синє… червоне… знов синє… синє… зелененьке…

— Так, — запопадливо, але й злякано проговорив тато, обнявши Кендру другою рукою.

Тато ЗНАЄ цю дивовижну жінку??.

Треба обов’язково в нього про неї розпитати!..

А тато між тим якось коротко здригнувся, і його рука на Кендриному плечі дрібно задрижала.

І він неголосно додав:

— Вас називають «кит-убивця».

1 ... 145 146
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Olya_#1», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Olya_#1"