Читати книгу - "Вибрані твори"

43. Але не наважились схопити Прийдешнього, бо купчився круг нього народ і жадібно слухав про Час, що його провіщав він.

44. І почали давати йому хитрі запити, щоб піймати в вині проти закону і погубити його.

1. Один церковник наблизився до нього і запитав: «Учителю, чи треба поважати закони?»

2. Він відповів: «Молода гадюко, чому ти називаєш мене учителем?

3. Насправді немає ані вчителів, ані учнів, бо вчитель сам може багато дечого навчитися в свого учня.

4. Колективне життя це єдиний наш учитель, — його слухайте.

5. І хто має вуха, той чує, як говорить маса, і з того голосу навчається, що йому робити.

6. А щодо поважання законів, слухай-но: ти — Людина. Поважай самого себе і себе в ближніх твоїх. Цього досить і нині, і повік-віки».

7. Тут проходив загін новобранців, і один законник, спокушаючи його, запитав: «Чи треба йти в салдати, чи вони мають зректися служити й розійтися по домівках?»

8. Він відповів: «Дурна голово, тебе мали за людину, а ти удаєш із себе нетяму.

9. Я прийшов не для того, щоб казати, що треба робити сьогодні, але я провіщаю Час прийдешній, аби кожен міг до нього приготуватися.

10. Тоді готові знатимуть, що треба їм робити в усяких умовах.

11. Але істинно кажу вам: хай навчаються новобранці володіти зброєю — це їм знадобиться, і вони не будуть, як овеча череда».

12. Але підійшов ще другий і запитав далі: «Ти, що говориш так розумно, як порадиш робити, коли вибухне війна між нашою й сусідньою країною?»

13. І знов відповів йому: «Облудливий лицеміре! Хто я такий, щоб у такій справі радити?

14. В мене немає батьківщини, щоб я боронив її. Моя батьківщина не вкладається в межі сучасних країв.

15. Але щоб знали: якщо спалахне війна, через гуркіт гармат і брязкіт зброї, мабуть, прокинеться той, що призначає Час.

16. І хто може знати, що скоїться з тою чи іншою країною, коли люди почують, що вже Час зазвучав?»

17. І ще один підійшов і, спокушаючи, запитав: «А чи треба платити податки в державну скарбницю?»

18. І відповів Прийдешній: «А чи вам було позакладало? Вже від двох тисяч років сказано: віддайте кесареве кесареві.

19. Дайте йому гроші, де вибито його портрета, і папірці, підписані його ім'ям. Що ви від того загубите?

20. Бо хто б ці гроші не забирав — вони ні на що не здадуться, коли залунає Час й коли з золота побудуємо одхожі місця.

21. Крім того, істинно кажу вам: бідар платить нині податки, сам того не бачачи й не бажаючи.

22. А щодо багатирів — злодії так роблять між себе, дуванячи здобич».

23. Але тут підійшов один чоловік і запитав його: «Ти сказав, що багатирі — злодії. Аж ось на мені свита, що я купив, хіба вона не моя?»

24. І відказав Прийдешній: «Що я про це знаю? Ти сам про це знаєш у совісті своїй.

25. Що тобі потрібно, щоб жити й працювати, те належить тобі по закону, але не маєш того у власності, тільки в користуванні.

26. І скільки разів повторювалось: хто затримує у себе річ непотрібну, той грабує її в того, хто має в ній потребу.

27. Іди. Коли залунає Час, що його провіщаю, ти ні в кого не питатимеш, чи то твоя свита».

28. І наблизилась якась жінка і запитала його: «Хіба діти не повинні платити любов'ю за життя, що ми їм дали?»

29. І відповів жінці: «Хіба життя, що ви даєте дітям, насправді варт того, щоб за нього дякувати?»

30. І