Читати книгу - "Вибрані твори"

16. І що я навчатиму вас, що мають високі лоби й чоло, перерізане зморшками глибокої думки.

17. Ви знаєте, що ви знаєте, і коли не кажете про це, так через те, що боїтесь Часу й хочете віддалити його прихід.

18. Бо ви вивчали закони боротьби і знаєте, що немає боротьби вічної.

19. Хтось когось колись поборе, й слабші поступляться місцем перед дужчими, і купки задушить організована маса — аби була вона організована.

20. І ви знаєте, що гнобителі намагаються зробити боротьбу безкрайньою, бо лишають пригноблених, щоб ссати їхню кров.

21. І ви знаєте, що гнобителі затамовують розвиток людей, бо витрачають їхні сили у взаємній безглуздій і дикій боротьбі, замість усі сили віддати на боротьбу із природою, єдиною, в кого треба одвойовувати все потрібне для кращого життя.

22. І ще ви знаєте, що, коли щезне поділ людства на класи й всі стануть трудящими, не можна буде зміряти швидкість поступу людського, бо що робилося за сотні років, робитиметься за десять.

23. І що здавалося на початку життя людського покоління нездійсненною казкою, буде наприкінці його дитячою іграшкою.

24. Ось тоді змішаються віра й знання, бо знання загубить свої межі, й ніщо не здаватиметься неймовірним, і люди будуть, мов ті вигадані нами колись боги.

25. Це все ви знаєте, навіщо ж ви покликали мене викладати грамоту й говорити про те, що розуміє дитина?»

26. І заперечили йому: «Але ти говориш до несвідомих і темних людей, які нездатні плисти зараз до твого Часу чи визначати його, як ти навчаєш.

27. І ти не кажеш, що тільки наука і ніщо інше визначить Час, що про нього віщуєш».

28. Але він відповів: «Чи не про свою науку ви говорите?

29. Ваша наука, без сумніву, сяє прекрасним світлом, але захованим під велику макітру.

30. Бо існує багато мільйонів голів, достойних пізнати її і сприяти дальшому розвиткові, але вони блукають у пітьмі незнання.

31. Бо вони змалку впряглися в ярмо безкрайньої і нужденної праці.

32. І вони не можуть наблизитися до вашої науки, як не можуть полапати місяць і зорі».

33. І хтось сказав: «Ми дбаємо, щоб поширити початкову освіту і, після іспитів, дозволити прийти навіть до вищої».

34. І заперечив Прийдешній: «Освіта, що ви даєте дітям, така, що має назавжди їм остогиднути і зробити дальшу працю ненависною.

35. Бо все по школах ваших викривлює дитячий розум і суперечить здоровому почуттю, починаючи з азбуки й правопису.

36. І далі втовкмачуєте, що порядок насильства й гнобительської законности є справедливий і вічний, — тимчасом як уся жива душа у дитини кричить проти цього.

37. Ви зав'язуєте рота, затикаєте вуха й запорошуєте очі — і потім вимагаєте, щоб іспитами дитина довела, як скорилась вона всьому цьому — і тоді лишень їй дозволено буде наблизитися до джерела істинного вашого вищого знання.

38. І та істинність полягатиме в тім, щоб навчати загачувати потяг мас до культури і робити їх каліками, — недоприсками, бо з вищої школи виходять учителями до нижчої, аби знов сушити дитячий розум вашою граматикою, що так стосується до життя, як блискавка до юхтового чобота і всесвіт до нежити».

39. І якийсь шкільний учитель обурено запитав: «А хіба не треба навчати правил, щоб гаразд говорити й писати?»

40. Але він одповів: «Такий чоловік подібний до жука, що його прив'язали до нитки й він кружляє все в одному колі.

41. І справді: чи велика рація, коли чоловік пише правильно, чи не по правилах, що його навчали, і не знає найбільшої і єдиної книги життя про боротьбу за його щастя?

42. І чи не найголовніші правила є правила руйнування того, що трухлявіє й гниє, і будови нового, свіжого й життєздатного?»

43. І якийсь муж науки заперечив йому: «А хіба не треба з побожністю зберігати звичаї і заповіти батьків наших, що дійшли їх довголітнім досвідом і колективним розумом, що його так любиш ти згадувати?»

44. Але він одповів: «Сором тобі, славословцю мощів і мумій! Хай трупи гниють і угноюють ґрунт для нових рослин.