Читати книгу - "Вибрані твори"

45. І про розум не кажи, як про мертве смердюче болото, бо це ж живий струмінь, що безупинно дзюрчить і перекочує свої хвилі».

46. Тоді підійшов законодавець і сказав: «Правда, закони часто-густо бувають несправедливі, й тоді треба скласти нові».

47. І відрік Прийдешній: «Всякий ваш закон родить злочинства, що їх не було б без нього.

48. Бо закон запевняє, що він має право перешкоджати тому, що має бути в житті, і карає за наслідки, замість винищувати причини.

49. Шукайте причини провин і злочинств і знищіть їх — і тоді непотрібні будуть ані закони, ані безглузді кари».

50. Тоді один мораліст сказав йому: «Людина страждає тому, що вона тягнеться до насолоди і її природа робить її здатною на лихе».

51. І заперечив Прийдешній: «Людська природа робить нас здатними жити, шукати добробуту й уникати страждання — а це все зовсім не лихе.

52. І ті, хто навчає противного — сліпі поводарі, що не мають сили й бажання боротися з людським безталанням і пригодами.

53. Хіба той, що із фальшованою зневагою каже про щастя, наважиться зректися того щастя й буде прославляти страждання, щоб людина ходила похмура й згорблена та не бачила світа на землі? Від цього гаразд житиметься небагатьом».

54. Але мораліст запитав його: «Так, після твоїх слів немає ні добра, ні лиха?»

55. І засміявся Прийдешній: «Зійди з-під хмар на землю і думай по-людському.

56. Істинно-бо кажу вам: всяке добро є добро, і кожне лихо є лихо, але як на який час і як кому.

57. Бо все, що допомагає приходові Часу і прискоряє його — є добро, і все, що затамовує його — є лихо.

58. І хто працює для Часу — робить морально, і хто противиться йому — той злочинець.

59. Але не всякий з радістю очікує Час, і є багато тих, хто проклинає й звістку про нього.

60. І що для одних є гарне і приємне, то другим — зле й ненависне.

61. Але завжди є добре жити з напруженими м'язами, завдовольняючи всі свої потреби, й бути у братерській згоді із своїми ближніми — бо все це радість і втіха.

62. І погано жити в неволі, губити сили в неробстві, сидячи у в'язниці та вбиваючи свою плоть і маючи суперечки з іншими людьми — бо все це муки й нещастя.

63. Добре бути щасливим і погано страждати — всякий інший закон є брехня і омана.

64. Наука повинна з'ясувати людям, що насправді добре і що здається гарним, а по істині є зле і шкідливе.

65. Бо люди часто-густо помиляються, беручи отруту замість ліків і завдаючи собі пекучий біль маленькими насолодами.

66. Або шукають щастя путтю, що не веде до нього, бо вони несвідомі, і блукають із зав'язаними очима й поодинці.

67. Але прийде Час, що я його провіщаю, і кожний вимагатиме своєї частини щастя.

68. І тоді пророки зречення й смерти мають дати відчит, і їх буде гостро покарано, що напутювали у прірву.

69. Бо коли коритися лихові невідхильному є злочин, так безглуздя й кари гідно терпляче приймати лихо, коли проти нього можна боротися.

70. І найбільший злочин — навчати, що людина може вибороти щастя сама-одна, кожна для себе, мов той хижий звір.

71. Істинно-бо кажу вам: немає щастя окремій людині поза колективом, і в згоді з ближніми своїми людина зможе відібрати в життя найбільше добра.

72. І тільки колектив людський спроможний відхилити страждання, що захмарюють життєву путь кожного.

73. Сказано-бо єсть віддавна: всі за одного і один за всіх. Це перший заповіт щасливих людей».

74. І багато ще дечого говорив він людям науки, і вони дивувалися силі його ясного розуму.

75. І говорили: «Цей чоловік точить підпори нашої довголітньої праці.

76. Коли він говоритиме так, сліпі прозрять, глухі почують і німим розверзуться вуста».

77. І вирішили — цей чоловік небезпечний. «Він не