Читати книгу - "Вибрані твори"

1. Тоді прийшли до нього робітники з фабрик і заводів і запитали: «А що ми робитимемо, коли зазвучить Час?»

2. І сказав їм: «Насамперед — радійте, бо дні неволі минули і настав Час визволення».

3. Але вони перепинили йому: «А хто ж робитиме все те, що ми досі виробляли?»

4. І відказав їм: «Хіба ви хочете уподобатися тим дармоїдам, що досі жили з вашої праці?

5. Істинно-бо кажу вам: коли прийде Час, кожен із вас схоче, щоб йому всього було вдосталь, і треба буде виробляти більше, ніж тепер.

6. І нічого не роблячи плохотного, але все добряче й вигідне, бо хто схоче мати погане?

7. Але не роблячи речей для непотрібного розкошування, що ними тепер крамарі піддурюють нерозумних.

8. Все-бо робитиметься для загального добробуту, і обдурювання було б непростиме й некорисне.

9. Тепер швець набиває гнилу підошву, бо час скрутний, і він боїться мізерної платні й надолужує на омані.

10. І кравець зрізує де можна й шиє поганими нитками, щоб на тому підробити якусь зайвину.

11. І муляр кладе цеглу, що розтріскалася з морозу чи спеки, бо він стомивсь, а хазяїн змушує його квапитися.

12. Але інша річ, коли вони працюють самі для себе. Все робитимуть старанно і як слід, бо навіщо обдурювати самих себе?

13. І вироблятимуть також усе уважно і до вподоби кожному, бо нікого не примушуватиметься проти його бажання.

14. Хто хоче синє убрання, хай загадає собі синє, і кому подобається червоне, хай убирається в червоне.

15. Бо не в тім рівенство, щоб кожний ставав під одну мірку, але в тім, щоб рівно завдовольнялися вщерть потреби кожного.

16. І не в тім рівенство, щоб кожен працював однаково, але в тім, щоб уносив у спільну працю свою частку по своїй силі й хисту.

17. І всі трудящі будуть однакові, тільки ім'я паразита-дармоїда буде найгіршою лайкою і викликатиме загальне презирство й зневагу.

18. Але не думайте, що кожному з вас роботи побільшає, бо ви приведете на фабрики й заводи тих, хто досі неробствував чи займався некорисними й лихими справами.

19. Ви не дозволите більше торгувати виробами рук ваших і красти в населення, накидаючи на кожну річ ціну більшу, ніж тая річ варта.

20. Ви не дозволите наймати маєтки, будинки, знаряддя виробництва чи машини.

21. Бо ніхто не потрібуватиме продажу й купівлі, ніхто не найматиме того, що йому самому непотрібне — а тільки те, що йому потрібне, по закону належить йому для користання.

22. І коли хтось запропонує віддати якусь річ, що стала йому зайва, — кожний, хто потрібує її, має право взяти».

23. І сказали робітники: «Ми візьмемо в капіталістів фабрики й заводи».

24. І пояснив їм: «Так, ви візьмете в них усе, крім потрібного для прожитку, й поставите їх до роботи врівні з усіма.

25. Але ви не візьмете фабрик і заводів для тих, хто на них працює, бо яка різниця: чи має якесь майно одна людина, чи гурт людей?

26. Істинно-бо кажу вам: коли залунає Час, усе належатиме всім і кожний матиме право користати з загальної праці.

27. І лихо Часові, коли хтось із вас, пролетарів, цього не розумітиме: пролетар був, є й буде повік-віки безвласником.

28. Сказано-бо єсть: ви — сіль землі, і коли сіль загубить свою силу, що зробить її солоною?

29. Отож ви оберете між себе найдосвідченіших фахівців і поставите їх доглядачами коло виробництва.

30. І оберете інших — статистиків, — щоб достоту вирахували, чого скільки треба виробити і скількох людей треба приставити до тої чи іншої праці.