Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

Розділ 28

        Активацію стрибкового двигуна між вимірами рекомендувалося робити в межах зоряної корони. Можна, насправді, робити де завгодно, але спотворення простору в момент стрибка далеко від масивних об'єктів можуть призвести не до найкращих катастроф. 

           Як же я вдячний людині, яка літала до мене на цьому кораблі. Він випробував усі режими роботи корабля і написав докладну інструкцію.  І якщо вірити інструкції, то стрибок далеко від об'єкта з масою, яку можна порівняти із зоряною, залишає шрам у вигляді спотворення простору на термін від тижня до кількох місяців. 

        А подібні спотворення дуже вже приваблюють різні дослідницькі групи, тому в населених системах і рекомендується стрибати в зоряній короні. Гравітація зірки просто знищить спотворення за кілька митей. 

        І хоч у цій системі не було населених планет, тут була Орказія, у якої був непоганий охоронний флот із кораблів корпорацій, які вирішили тут відкрити штаб-квартиру.  Привертати увагу до себе не хотілося, а тому я і вирішив здійснити стрибок, як і написано в інструкції, у межах зоряної корони.

       Піднявшись із конвективної зони на кілька десятків тисяч кілометрів, я активував стрибковий двигун. Спочатку я подумав, що нічого не сталося, я як і був у зоряній короні, так і залишався, але через кілька секунд я зрозумів, що показання сенсорів корабля змінилися.

         Найголовніший показник - це гравітація зірки, у чиїй короні я перебував, а вона змінилася, а такого просто-напросто не може бути. Отже, я перебував уже в короні іншої зірки. 

       Решта показників також підтверджували цю теорію. За десять хвилин я обережно підняв корабель із зовнішніх шарів зірки, і сенсори корабля одразу повідомили про те, що вони не бачать зірок довкола, окрім тієї, біля якої я й перебуваю.

          Також вони швидко склали карту зоряної системи. Вона повністю збігалася з тією, яку ми отримали від Олафа, а потім підтвердили в системах човника теократів. 

- Ну привіт, Дзен,- втупився я на голограму єдиної планети з атмосферою в цій системі. Ось до неї я і попрямував просто зараз. Сканування частот, звичних для радіообміну всередині зоряних систем, не привело ні до чого. Лише біля планети фіксувався рідкісний зв'язок між планетою й астероїдом, що висить на її орбіті.  

         У міру наближення до планети мене охопило деяке хвилювання, а як мене тут зустрінуть? Хоча, на думку Аса, ми стали героями, які перемогли монстра раз і назавжди, але чи так насправді?

          Вийшовши на стаціонарну орбіту планети з протилежного боку від колонізаційного корабля, я вирішив для початку просканувати поверхню планети.  Виявилося, що за майже три доби, що минули відтоді, як я з Кендрою зникли на планеті, вже почалося повноцінне будівництво і, як я і припускав, вирішили будуватися в руїнах одного з міст.

         На поверхні знаходилося кілька стародавніх човників енулів. Усе ж вони змогли відновити їх і тепер, власне, і почався процес, заради якого енули і прилетіли на цю планету.

          І ось тут виникає дивність одна. Ас показував стародавні навігаційні карти, і Дзен на них був присутній явно в нашому вимірі.  Зараз же вся зоряна система була переміщена в інший вимір. Але я вирішив більше не лізти ні в що, пов'язане з Дзеном, знаходиться в іншому вимірі? Ну й добре.

          - Галоне, це ти за штурвалом човника? - зв'язався я з човником теократів, коли той залишив величезний ангар колонізаційного корабля і попрямував до поселення, яке будується. Те, що за штурвалом Галон, я був упевнений майже на сто відсотків. Більше ніхто не вмів керувати сучасним човником. 

           - Фіск? Ти ж пропав із Кендрою, я спеціально ходив шукати вас, але, крім порожніх скафандрів, нічого не знайшов,- Галон явно зрадів мені. Було незвично бачити замість людського обличчя з вкрапленнями металу фіолетове обличчя інопланетянина. 

             - Так, мені тут як плату за роботу підігнали корабель, здатний на переміщення до вас.- відповів я.

             - До нас? - уточнив Галон,- Отже, ти зміг розібратися, де це ми перебуваємо?

            - Так, якийсь суміжний вимір із реальністю,- відповів я ,- Як Дзен опинився тут, не питай, я не знаю і вирішив не лізти в ці питання.

             - Отже, ти можеш підтримувати зв'язок зі Співдружністю, - зачастив Галон, - У мене є величезний список того, що треба замовити і доставити сюди. Пропоную тобі двадцять відсотків від вартості товарів.

             - Давай обговоримо це вже на планеті. Я зараз провідаю місце зі сферою і прилечу до вас у селище.- запропонував я.

              - Будь другом, заскачи тоді на корабель. Кожен рейс човника може стати останнім, а так ти зможеш закинути вниз вантажі по дорозі.

              - У мене корабель маленький, багато не влізе,- попередив я Галона, на що той відмахнувся, будь-яка допомога буде корисною для них у тій ситуації, що склалася зараз.

           Перш ніж вирушити до місця, в якому перебувала сфера, я полетів до колонізаційного корабля. Практично відразу зі мною зв'язався диспетчер, який і відправив маршрут для посадки в ангар.

            Опустивши плавно корабель на палубу ангара, я перевірив атмосферу за бортом, а її там банально не було. Загалом, у цьому не було нічого дивного, у ті часи, коли створювали цей корабель, ніхто не знав про існування енергетичних щитів.

            І це створювало певні проблеми, адже в мене не було скафандра на борту.  Точніше, я так думав, надіславши запит кораблю, я отримав відповідь, що скафандр усе ж таки є, до того ж вельми просунутий штурмовий "Песет" сьомого покоління.

             І корабель одразу став вказувати, що скафандр містить на собі занадто багато зброї, і запропонував провести конверсію скафандра. Я вже встиг зрозуміти, що творці корабля дуже не любили зброю, на кораблі не було навіть протиметеоритних знарядь, узагалі жодної. А в інструкції було написано, що після встановлення сторонньої зброї корабель за допомогою нанітів розбирає її і поповнює запаси матеріалу для ремонту, а зупинити цей процес було ніяк.