Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Я хворий тобою, Валерія Дражинська 📚 - Українською

Читати книгу - "Я хворий тобою, Валерія Дражинська"

578
0
02.11.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Я хворий тобою" автора Валерія Дражинська. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 53
Перейти на сторінку:
8

Мирослава

 

            Я не передумала. Ба більше - була впевнена. Після ухваленого рішення стало легко. Ігнат сказав, що його деякий час не буде, але щойно він з'явиться - я йому все розповім. Сподіваюся, він пробачить мені цю брехню!

            Цілий день розколювалася голова. Господи, я вдячна небесам за те, що сьогодні п'ятниця! Прийду після роботи і завалюся в ліжко аж до ранку понеділка. Більше ніколи в житті не буду пити в будній день! Але навіть це не затьмарювало мій піднесений настрій.

            Ближче до четвертої задзвонив мій мобільний. На дисплеї висвітився номер Оксани референта Ігната. Серце чомусь забилося швидше.

            - Так, Оксано!

            - Слава, рятуй! - запричитала та в слухавку.

            - Що сталося? - злякалася я, почувши паніку в її голосі.

            - Слухай і не перебивай, будь ласка! Часу дуже мало! Я пішла з роботи ще до обіду, знаючи, що Ігната Олексійовича сьогодні не буде. Але він щойно зателефонував і сказав, щоб я привезла йому додому документи щодо Еміратів. Якщо він дізнається, що мене немає, коли йому терміново щось потрібно, він мене звільнить.  Я й так нещодавно двічі провинилася.

            - Оксан, а я тут до чого? Як я можу тобі допомогти? - здивувалася я.

            - Завези йому ці документи! - і, не даючи мені можливості хоч слово вставити, додала, - Квартиру я завжди відкриваю своїми ключами, щоб його не напружувати. Що йому потрібно, залишаю на полиці ліворуч, не заходячи у квартиру. Навіть якщо він удома, шансів, що він тебе побачить мінімум. А якщо побачить, гадаю, за тебе нічого не скаже, може, навіть подякує мені, - усміхнулася вона, - А ось якщо хтось лівий з офісу з'явиться в його особистому просторі - мені кінець.

             Ось і випав шанс із ним поговорити!

            - Добре! - занадто швидко погодилася я.

            - Серйозно?! Слава, я тебе обожнюю! Спасибі величезне! Ключі в сейфі ліворуч біля мого робочого столу, там же і документи в червоній папці зверху. Ти відразу побачиш. Ключі в самому низу. Код...

            За півгодини я стояла біля його дверей. Вирішила спочатку зателефонувати. Почекавши деякий час, за який мені ніхто не відчинив, констатувала факт його відсутності. Значить, не судилося! Довелося скористатися ключами. Злегка прочинивши двері, я підстрибнула на місці - обухом по голові вдарила гучна музика. Нічого собі шумоізоляція! Він точно вдома! Документи поклала на вказану полицю. Злегка озирнулася - шикарний мінімалізм! Усе чисто по-чоловічому! Але мені подобається. Нічого б не змінювала. Ігноруючи сходи на другий поверх, пішла на джерело музики. Двері в кімнату були привідчинені. Думаю, не вб'є ж він мене. Я потягнула їх на себе.

Досвіду, в один момент розпадатися на уламки, у мене ще не було! Перше руйнування тривало по наростаючій десять років. Цього разу біль була не тягуче ниючою, а різкою - Ігнат займався сексом із милою дівчиною Христиною. Красиво! Він був повністю одягнений, лише приспущені штани відкривали вид на його значну чоловічу гідність, що зникала і з'являлася в інтимному місці дівчини, нахиленої над диваном. Ігнат тримав її за стегна і методично, із заплющеними очима, жорстко вдавлювався. Найогиднішим у цій ситуації було моє збудження! Хоча, про що я? Гидко було все! Особливо на душі! Не маючи права його в чомусь звинувачувати, я все ж таки це робила! Ситуація ідіотська! Я не зможу себе пересилити! Не можна таке відчувати до людини!

 

Ігнат   

 

Я завівся від того, що згадав єдиний божевільний поцілунок з Мірою, а не від дратівливих спроб Христини спокусити мене, яка "випадково" опинилася біля мого будинку. Спеціально увімкнув музику на всю гучність - стогони іншої відволікали від уявлення на її місці Міри. Розрядка настала, коли згадав вираз очей Міри в момент екстазу.  

Міра кінчила від невинного поцілунку! Я незабаром збожеволію! Може просто вбити її? Задушити! Ні, застрелити. Один рух пальця, що натискає на курок, і проблему буде вирішено! Усе стане на свої місця. Мрії... Навіть не так! Роздуми, що допомагають, у дикій злості. Вона як скалка в пальці, яку неможливо дістати, не пошкодивши шкірного покриву. У моєму випадку ця скалка перебуває в мізках і під час спроби виїмки може завдати непоправної шкоди.

У мене великі проблеми!

Я сам до кінця не розумію, навіщо потрібно було знайомити її з Маратом. Але, чомусь, мені було це важливо. Він єдина людина, яка знає про мене практично все. З дитячого будинку, коли я всадив ніж у дитину, яка збиралася розбити йому голову цеглою. Перед цим Марат побився з вісьмома озлобленими хлопцями. Мені було всього сім років.

Певною мірою я хотів побачити звичайну жіночу реакцію на Марата. Я б розчарувався! Напевно! Але вона і тут не виправдала очікування. Просто констатувала факт його привабливої зовнішності. І все! Міра, дідько, зовсім не допомагала мені позбутися мани, лише посилювала. Подібне безсилля востаннє мене відвідувало перед входом до дитбудинку. Двадцять чотири роки тому.

Тупіших роздумів після сексу, навіть такого прісного, не придумаєш. Я вийшов у коридор і, взявши мобільний, викликав таксі. Випадково помітив папку на тумбочці. Значить, Оксана вже приїжджала. Чорт, зовсім забув про неї. Але зараз напружувало не це. Вхідні двері були не зачинені, а такого вже точно раніше не траплялося. Оксана завжди зачиняла двері на ключ і ставила квартиру на сигналізацію, навіть якщо я був удома. Обійшов квартиру зі зброєю, яку узяв в одній зі схованок. Усе чисто. Я знову набрав номер по мобільному:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 14 15 16 ... 53
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я хворий тобою, Валерія Дражинська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я хворий тобою, Валерія Дражинська"