Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Руїна та відновлення, Лі Бардуго 📚 - Українською

Читати книгу - "Руїна та відновлення, Лі Бардуго"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Руїна та відновлення" автора Лі Бардуго. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 107
Перейти на сторінку:
дитячі обличчя від позначок, а руки — від гвинтівок. А про решту дозволь подбати мені.

— Санта-Аліно…

Я притримала відчиненими двері до його кімнати.

— Невдовзі ми молитимемося разом, — повторила. — Але, гадаю, ти можеш починати просто зараз.

***

Ми з Малом залишили Аппарата в його покоях під Толиним наглядом, суворо наказавши, аби двері не відчиняли й ніхто не заважав священниковим молитвам.

Я підозрювала, що незабаром чоловік поверне собі контроль над Священною Вартою, а може, навіть над Владімом. Та нам потрібні були лише кілька годин переваги. Йому ще пощастило, що я не запхала його у вогкий закапелок в архівах.

Опинившись нарешті у себе в кімнаті, я виявила, що вузьке приміщення з білими стінами напхом напхане гришами, а Владім чекає під дверима. Моя спальня була однією з найбільших у Білому Соборі, проте розмістити тут дванадцятьох людей однаково було складно. Вигляд у всіх був нормальний. У Наді набрякла губа, а Максим намагався загоїти поріз у Стіґґа над оком. Нам уперше дозволили зібратися під землею разом, і я трохи заспокоїлася, побачивши, як гриші скупчились і влаштувалися між меблями, яких було не так уже й багато.

Та Мал, схоже, зі мною не погоджувався.

— Ми могли б з таким самим успіхом вирушити в путь із духовим оркестром, — буркнув він собі під носа.

— Що це тут коїться? — зажадав дізнатися Сергій, щойно я відпустила Владіма. — Я тільки-но сидів з Максимом у лазареті, аж раптом опинився в клітці.

Він тинявся туди-сюди. Шкіра в нього волого блищала, а під очима залягли чорні кола.

— Охолонь, — кинула йому Тамара. — Ти вже не за ґратами.

— Невелика різниця. Ми всі тут у пастці. А цей виродок шукає нагоди спекатися нас.

— Якщо ви хочете забратися подалі від печер, у вас є шанс, — повідомила я. — Ми виходимо. Сьогодні вночі.

— Як? — здивувався Стіґґ.

Замість відповіді я дозволила сонячному світлу на мить спалахнути діамантами у мене в долоні на доказ того, що сила всередині знову зайнялася, хай навіть для цього знадобилося більше зусиль, ніж мало б.

У кімнаті пролунали свист і радісні вигуки.

— Так-так, — втрутилася Зоя. — Заклинателька Сонця може заклинати. І для цього знадобилося лише кілька смертей і невеликий вибух.

— Ти щось підірвала? — жалібно поцікавився Горшов. — Без мене?

Він сперся об стіну поруч зі Стіґґом. Наші Пекельники відрізнялися як небо і земля. Стіґґ невисокий, приземкуватий, із майже білосніжним волоссям. Поставою він був схожий на товстеньку молитовну свічку. А Горшов високий і сухорлявий, волосся мав ще рудіше, ніж у Жені, криваво-червоного відтінку. До нутрощів Білого Собору якимось чином заблукала кощава руда смугаста кішка, яка полюбила хлопця. Тинялася за ним усюди, скрадаючись між його ніг або влаштувавшись на плечі.

— Звідки саме взялися ці вибухові порошки? — поцікавилася я, підсідаючи до Наді та її брата на краєчок ліжка.

— Я приготував їх, коли мав займатися маззю, — зізнався Давид. — Як і казав Аппарат.

— Просто під носом у Священної Варти?

— Ну, вони не дуже розуміються на Малій Науці.

— Гаразд, але хтось таки розумівся. Тебе ж схопили.

— Не зовсім, — виправив мене Мал. Він улаштувався біля дверей разом з Тамарою, обоє приглядали за коридором.

— Давид знав, що ми зустрічаємося в Чайнику, — пояснила Женя. — І здогадався про головний димар.

Творець насупився.

— Не здогадався.

— Але як вам вдалося винести вибухівку з архівів, якщо варта все перевіряє?

Тамара вишкірилася.

— Саме тому її виніс Аппарат.

Я недовірливо глянула на своїх гриш.

— Тобто ви навмисно дозволили впіймати себе?

— Виявилося, що найпростіший спосіб призначити зустріч — опинитися під арештом, — пояснила Зоя.

— Ви усвідомлюєте, наскільки ризиковано це було?

— Звинувачуй Орецева, — фиркнула Верескунка. — Цей геніальний план — його ідея.

— Він спрацював, — зауважила Женя.

Мал здвигнув плечем.

— Як уже сказав Сергій, Аппарат тільки й чекав нагоди вивести нас зі справи. Тож я вирішив, що ми дамо йому цю нагоду.

— Ми лише не певні були, коли саме ти прийдеш до Чайника, — додала Надя. — Коли ти сьогодні пішла з архівів, Давид оголоcив, буцімто забув щось у своїй кімнаті, аби подати нам сигнал. Ми знали, що Аппарат, найімовірніше, повірить Толі й Тамарі, тому вони трохи прикрасили нас…

— Неабияк, — втрутився Мал.

— А тоді повідомили, наче розкрили підступну змову кількох ницих гришників і одного легковірного трекера.

Мал жартівливо відсалютував.

— Я боялася, що він наполягатиме, аби всіх кинули за ґрати, — пояснила Тамара. — Тому ми запевнили, що ти в небезпеці й ми мусимо негайно потрапити до Чайника.

Ніна всміхнулася.

— А тоді залишалося сподіватися, що ціла кухня не завалиться нам на голову.

Давид насупився ще дужче.

— Це був контрольований вибух. Шанси на

1 ... 14 15 16 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Руїна та відновлення, Лі Бардуго», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Руїна та відновлення, Лі Бардуго"