Читати книгу - "Наша пісня на руїнах світу, Тихий Лис"

Епілог

Страшна пандемія, яка нажахала весь світ, нарешті була зупинена, залишивши по собі глибокий слід у пам'яті людства. Величезний внесок у цю перемогу зробив професор Чо Ін Сон, чия непохитна рішучість і геніальний розум дозволили розробити дієву вакцину вже в перший тиждень після спалаху. Цей науковий прорив приніс йому не лише всесвітнє визнання, а й Нобелівську премію, яка стала символом його заслуг у боротьбі з хворобою.На пресконференціях професор Чо Ін Сон детально пояснював, що причиною пандемії став паразитуючий організм, здатний проникати в мозок і перетворювати людей на безвольні маріонетки, використовуючи їх лише для свого розповсюдження. Його команда розробила ліки, які знищували паразита, залишаючи мозок неушкодженим. Після вакцинації пацієнти поверталися до нормального стану протягом кількох днів, хоча й не пам'ятали нічого з того, що з ними відбувалося в період зараження. Один із журналістів філософськи зауважив: "Це на краще", натякаючи на те, що забуття може бути благословенням.Протягом року наслідки катастрофи були повністю усунені, хоча влада так і не розкрила справжню кількість жертв, обмежуючись лише обіцянками підтримки для кожного, хто цього потребує. Життя повернулося на свої місця: мегаполіси знову ожили, занурившись у свою безкінечну рутину, а люди, навчені досвідом, намагалися жити далі, цінуючи кожен новий день.

На черговій пресконференції, присвяченій благодійному туру гурту SEA-Girls, Со Мі опинилася в центрі уваги журналістів, які прагнули дізнатися більше про її нову пісню та особисте життя.
- Со Мі, ваша нова пісня "Kill This Love" зовсім не схожа на попередні. Це ніжна і чутлива історія кохання. Кому ви її присвятили? - запитав один із журналістів, нахиляючись вперед, щоб не пропустити жодного слова.Со Мі трохи посміхнулася, згадуючи ті часи, коли пісня була створена.
- Вона була написана за часів пандемії, - почала вона - Це відображення моїх переживань і почуттів, що огорнули мене в той період.
Інший журналіст, не втрачаючи нагоди, запитав:
- Кажуть, що ваша поведінка змінилася на більш стриману. Це новий образ?
Со Мі розсміялася, відкидаючи волосся назад.
- Хто сказав, що я стримана? Покажіть мені цю людину, і я доведу їй протилежне, - віджартувалася вона, викликавши сміх у залі.
Не вгамовуючись, третій журналіст продовжив:
- Чи можливо, що ви зустріли своє кохання, і це так на вас вплинуло?
- Це особисте, - відповіла вона, ледь помітно червоніючи, - Але скажу, щоб випередити ваші заголовки: я ще не виходжу заміж.
Наступне запитання було більш конкретним.
- Фани помітили, що ви постійно у супроводі одного мужчини. Це ваш бойфренд?
Со Мі зберегла спокійний вираз обличчя, хоча в очах її заблищала іскра.
- Це мій охоронець, - сказала вона, не вдаючись у подробиці.
Останнє запитання було поставлене з особливим інтересом.
- Нарізки відео, де він дбайливо допомагає вам усюди, куди б ви не пішли, уже стали вірусними у мережі. Як ви охарактеризуєте свого охоронця?
Со Мі замислилася на мить, перш ніж відповісти.
- Це людина, якій я без вагань довірю своє життя, - сказала вона з серйозністю, яка не залишала сумнівів в її словах.

Під вигуки ще десятка гострих запитань, менеджер завершив пресконференцію. Со Мі і дівчата чемно вклонилися присутнім і полишили залу, залишивши журналістів із безліччю запитань і здогадок. Після завершення пресконференції, під пильними поглядами журналістів, Со Мі разом з іншими учасницями гурту залишила залу. Її охоронець, високий чоловік з європейською зовнішністю, про якого так багато питали, невідступно слідував за нею, уважно стежачи за тим, щоб дівчата безпечно покинули приміщення. Коли вони підійшли до сходів, він елегантно подав руку Со Мі, допомагаючи їй спуститися. У той момент їхні погляди зустрілися, і на мить у повітрі повисло щось невимовне, що виходило за межі звичайних професійних стосунків. Легкий натяк на усмішку промайнув на її обличчі, коли вона, тримаючись за його руку, відчула себе захищеною і спокійною. Цей короткий момент, здавалося, говорив більше, ніж будь-які слова. Со Мі і її охоронець, Джеф, були, можливо, не просто в ділових стосунках. Їхня взаємодія натякала на глибший зв'язок, що виник між ними з часів пандемії, коли він став для неї не лише охоронцем, але й надійним другом, а можливо, і чимось більшим.

Кінець