Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Хлопець телефонує дівчині:
– Алло, це ти, моя рибко?
– Ні! – відповідає татусь. – Це господар ставка.
Микита повертається з полювання: на боці – гуска, на плечі – рушниця. А сам увесь пошкрябаний, на лобі гуля. Опанас запитує:
– Ти звідки?
– З полювання!
– Що, гуска така вже дика?
– Та ні, гуска якраз не дика. Господар гуски дикуватий…
Сидять рибалки в човні. Повз них пропливає зграя терпугів. Один терпуг виринає і запитує:
– Хлопці, а де південь?
Рибалки підхопилися, показують руками:
– Туди!
– Дякую! – чемно каже терпуг.
Терпуги попливли, рибалки сидять. Через деякий час пливе один терпуг і запитує:
– Не бачили, куди зграя терпужків попливла?
– Туди! – один з рибалок показує в інший бік.
– Дякую! – і поплив.
– Навіщо ти йому не туди показав? – запитує другий рибалка.
– Ти його бачив?
– А що?
– Він же без ручки! Не допливе…
Сидять три мисливці біля вогнища, випивають, байки травлять. Один:
– Іду вчора мимо кущів. Чую: «Ням-хрум-шу-жу-зю…» Я – бабах! Підхожу – лисиця!
– А я, – каже другий, – іду і чую: «Ням-ням-хрум-хрум-шу-шу-зю-зю-жом-жом…» Я – бабах! Підхожу – кабан!
– То все дурниці! – каже третій. – Іду мимо кущів і чую: «Ням-хрум-шу-жу-зю-ням-ням-хрум-хрум-шу-шу-зю-зю-жом-жом-ням-ням-хрум-хрум-шу-шу-зю-зю-зю-жом-жом…» Про що це я?
– Що таке рибальське щастя?
– Ну… це коли упадеш у річку без вудочки і випірнеш з рибиною в руках!
– А нещастя?
– Це… коли випірне лише рибина…
– Я одного разу врятував тигреня від лісової пожежі. Так через кілька років дорослий тигр мене з річки виловив і на беріг відніс. Упізнав свого рятівника!
– А я одного разу ведмежаті з лапи гостру тріску вийняв. А через кілька років дорослий ведмідь так тріснув мене лапищею! П’ять місяців в гіпсі пролежав…
– Як же це?
– А то просто зовсім інший ведмідь був…
– Добре клює в цьому озері?
– Клює? Та я, коли черв’яка насаджую, за дерево ховаюся, щоб риби мене не розірвали!
– Дядьку, здрастуйте!
– Здоров.
– Ви мене не впізнали.
– Ні.
– Та ж це ви у нас минулого року курку підстрелили!
– Я ж вам за неї як за качку заплатив!
– Казала мама: нехай би той мисливець ще прийшов та підстрелив качку – може, як за гуску, заплатить…
Ще «нормальний» рибалка запитує у вже «клюкнутого» рибалки:
– Скажіть, будь ласка, котра година?
– Пішов ти нафіг!
– А що це ви мені «тикаєте»?!
– Опанасе, кожного разу коли я повертаюся пізно з полювання, йду крадучись, мов кішак, стараюся не забряжчати, не кашлянути, роблю все, щоб не розбудити Ганю, а вона все одно прокидається, і потім не маю спокою до ранку!
– Не так ти робиш! Я ж приходжу так, як іти, пізно. Скрізь включаю світло, вмикаю музичку, довго миюся, фиркаю, а потім штовхаю Марійку в бік і кричу на вухо: «Давай, жіночко, зо три рази!» Уявляєш, очей не відкриває!
Захотіли риби у водоймі вибрати президента. Зареєстрували трьох кандидатів: щуку, ляща і карася. В передвиборній боротьбі щука з’їла всіх опонентів і виборців, та й вирішила: «Піду я балотуватися в сусіднє озеро».
Два студенти-агротехніки пішли на полювання. Розійшлися в різні боки і полювали кожен собі. Раптом один з них помітив, що кущ хитнувся, вистрілив і… поранив свого напарника. Підняв товариша на плечі і як міг швидко приніс до найближчого селища в лікарню… Через деякий час із операційної до нього вийшов лікар.
– Лікарю, він будет жити?
– Думаю, у нього було би більше шансів, якби ви його не оббілували…
Маєток Баскервілів. Сутінки. У залі при свічках сидить сер Баскервіль. Раптом за вікном тишу розтинає жахливе виття.
– Беррімор, що це за виття?
– Це собака Баскервілів, сер.
Через деякий час:
– Беррімор, а що це за несамовитий вереск за вікном?
– Це кішка Баскервілів, сер.
Через деякий час:
– А що
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
