Читати книгу - "Теорія розмежування складів злочинів"

До ролі причинового зв’язку в розмежуванні складів злочинів у доктрині кримінального права сформувалось два протилежних ставлення. Перше полягає у заяві про появу відносно нової тенденції, яка полягає в наданні розмежувального значення причиновому зв’язку — ознаці, яка раніше не вважалася специфічною і розглядалася як однакова для певного кола суміжних складів злочинів[864]. Цю висловлену В.Н. Кудрявцевим ідею підтримав і розвинув С.А. Тарарухін[865]. Окремі статті, присвячені обґрунтуванню розмежувальної ролі причинового зв’язку опублікували В.О. Беньківський[866] та Д. Дударець[867]. Інше ставлення до розмежувальної ролі причинового зв’язку у розмежуванні складів злочинів полягає у його запереченні. Таку позицію відстоюють Є.В. Фесенко[868], В.О. Навроцький[869], Є.В. Благов[870]. Достатньо глибоку контраргументацію позиції В.Н. Кудрявцева надав Є.В. Благов, квінтесенцією якої є висновок про те, що погляди В.Н. Кудрявцева можливо є наслідком логічної помилки, котра називається підміною тезису. Справа в тому, — пише Є.В. Благов, що встановлення причинового зв’язку, тобто того, чи пов’язана відповідна поведінка з наслідками, що настали, зазвичай підміняється виявленням того, чи є відповідна поведінка причиною наслідків, що настали, або суб’єктивного відношення до можливості їх настання[871].

Заперечуючи тезу В.О. Навроцького про неможливість провести розмежування за такими ознаками складу злочину, як загальний об’єкт (а при розмежуванні однорідних злочинів — і родовий об’єкт), причиновий зв’язок, осудність, В.О. Беньківський називає причиновий зв’язок неочевидною, латентною відмінною ознакою й наводить варіанти розмежування юридичних складів злочинів на основі ознаки «причинний зв’язок». Це, на думку вказаного автора, такі: «1) розмежування за особливостями опосередкування при спричиненні; 2) розмежування складів діянь, що входять в однорідну групу злочинів (мають елементи, що збігаються «об’єкт» або «суб’єкт»), коли в одному складі злочину ознака «причиновий зв’язок» наявна, а в іншому — відсутня; 3) розмежування складів, коли нормативна характеристика одного діяння передбачає існування опосередковуючої спричинення «ланки», а для іншого діяння така характеристика відсутня»[872].

Прикладом першої ситуації, тобто різниці в особливостях опосередкування, В.О. Беньківський вважає причиновий зв’язок у складах умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК України) та доведення до самогубства (ст. 120 КК України). Проте, відмінність між наведеними складами злочинів, як переконливо доведено у кримінально-правовій літературі, полягає у наслідках злочину. В умисному вбивстві — це смерть іншої людини, у доведенні до самогубства — самогубство іншої людини[873]. А суть причинового зв’язку між діянням і його наслідками в обох складах злочинів однакова.

Наведений В.О. Беньківським приклад другого «варіанта» розмежування складів злочинів за причинним зв’язком є яскравим спростуванням, а не підтвердженням позиції цього вченого. Йдеться про те, що В.О. Беньківський стверджує, що крадіжку і розбій можна розмежувати, встановивши у вчиненій крадіжці причиновий зв’язок між видом діяння (таємний спосіб) і матеріальною шкодою. «На противагу наведеному, — далі пише В.О. Беньківський для характеристики основного складу «розбою» (ч. 1 ст. 187 КК України) немає необхідності розглядати будь-який причиновий зв’язок, виходячи з особливостей конструкції об’єктивної сторони складу «розбій»[874].

Спростовуючи доводи В.О. Беньківського, варто зазначити, що основний склад розбою — формальний (усічений). Причиновий зв’язок не є складовою його конструкції. З точки зору формальної логіки причиновий зв’язок є відносним поняттям, адже в ньому мисляться предмети, що існують не самі по собі, а відносно інших предметів[875]. Н.М. Ярмиш переконливо обґрунтувала висновок, що причиновий зв’язок не має самостійного місця в системі ознак об’єктивної сторони. Він є неодмінним атрибутом наслідку[876]. Відповідно, щодо складу злочину, конструкція якого не містить вказівку на шкоду, алогічно говорити про якийсь причиновий зв’язок. Взагалі неможливо собі уявити, як на практиці можна розмежувати крадіжку і