Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Практична педагогіка, Ксенія Демиденко 📚 - Українською

Читати книгу - "Практична педагогіка, Ксенія Демиденко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Практична педагогіка" автора Ксенія Демиденко. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 150 151 152 ... 182
Перейти на сторінку:

— Це не про те, що  думаєш, - переконувала я його.

— Ти сама на уроках говорила, що  поезію кожен розуміє по-своєму. Я думаю, що про те. А ти взагалі помітила, що усі великі поети – страшні бабії й пияки? Закономірність? Як думаєш?

—    Не всі, - заперечувала.

—    Як не всі? Маяковський пив, Пушкін пив, Блок жодної спідниці не пропускав. А це:
На дні стакана друг єдиний відображений…?
Про Єсеніна твого улюбленого я взагалі мовчу. Він теж того, від сифілісу пишуть коні двинув. По бабам багато бігав.

—    Помер не від сифілісу, хоча хворів, що тут приховувати. Його витягли з петлі у готельному номері. Є дві версії: одна – самогубство, інша – допомогли  піти з життя. І я не від Єсеніна у захваті, а від його творчості. Це різні речі, - ледве стримуючись, пояснила я. У мене лежало три кіпи неперевірених зошитів з творчими роботами, а Вовка тут мені баки забивав.

—    Творчості? У нього такі  вірші є з матюками… Читала ось такий? – очі блищать, відчуваю, що зараз від його цитат погано стане, тому гальмую:


—    Вова, не знущайся. Давай про щось приємне, а? 

—    Так я ж про твої уподобання. Література. Щоб не казала, що нічорта не читаю, - навчився доводити, що чорне є білим. І раптом, в його репертуарі, він брав мою руку до своєї й ніжно говорив:

—    А в ботанічному саду піони розквітли. Поїхали на вихідні? Ти ж любиш по кущам  бродити, квіточками милуватися.

—    А якщо хто побачить? Здурів? Мені тебе в школі цілком  вистачає. І так по кутках усі  шушукаються.

—    Заздрять нам з тобою, Соня Костянтинівно. Ти навіть не уявляєш, як заздрять. Після іспитів рвонемо подалі з міста, щоби ніхто не побачив. В Умань поїдемо! До «Софіївки»! Там такий парк одуренний! - Вовка посміхався й ішов, але я знала, що розлучаємося ненадовго.

За тиждень до останнього дзвоника у двері подзвонив Вітьок.

— Снігуронька, привіт! Забирай свого красеня. Мені звалити треба на якийсь час, щоб менти не замели. Тут справа одна прогоріла. І веселіше вам удвох буде, і для здоров'я корисно, – посміхнувся, залишив рюкзак,  Багіру й пішов.

1 ... 150 151 152 ... 182
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Практична педагогіка, Ксенія Демиденко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Практична педагогіка, Ксенія Демиденко"