Читати книгу - "Індоарійські таємниці України, Степан Іванович Наливайко"

Іноді через компонент Хара означається інше божество: Харапрія, «Улюблениця/Кохана Шіви» — Парваті, Харасуну, «Син Шіви» — бог війни Карттікея, Харасакха, «Товариш Шіви» — бог багатства Кубера (обидва божества живуть у Гімалаях), Харачудамані, «Коштовна окраса Шіви» — Місяць (зачіску Шіви прикрашає півмісяць), Харашекхара, «Корона Шіви» — священна Ґанґа (її прийняв на голову Шіва, коли вона спадала з небес). Одне з 7 священних міст Індії має назву Хардвар, «Двері Шіви», воно раніше називалося Ґанґадвара (санскр. dvara = укр. двері) — «Двері Ґанґи», бо тут річка витікає з гір на рівнину (HN, 146–147).

Чандавіра — «Завзятий герой». Санскр. chanda — «шалений», «завзятий», «несамовитий». Частий компонент в іменах на означення Шіви й Дурґи, надто Дурґи, яка має імена Чанда, Чанді, Чандіка. Інші імена дружини Шіви: Чандаґханта — «Несамовитодзвонна», Чандамунда — «Убивця Чанди» (Чанда — асур, убитий Дурґою), Чанданаїка — «Приборкувачка Чанди (асура)», Чандаваті — «Несамовита», Чандоґра — «Несамовита й грізна» тощо. Шіва має імена Чандіпаті, Чандешвара — «Володар Чанді-Дурґи». З інших імен відзначимо: Чандашакті — «Могутність Чанди-Дурґи» (shakti тут той самий компонент шак/сак, що в іменах Шаквара, Шакдева тощо), Чандабала — «Несамовитосилий» (компонент bala той са<423>мий, що в іменах Баладева, Балавіра, Балабгадра. Ім’я Чандідаса — «Раб Чанді» тотожне імені Калідаса, що його мав знаменитий санскритський поет V ст., твори якого перекладали українською Павло Ріттер і Гнат Хоткевич (HN, 83–84).

Чанда — і річка в Індії.

Шатавіра — «Стогеройський», «Стосилий герой». Ім’я Вішну, який також має імена Шатадгаман — «Стоформний», Шатананда — «Стовтішний», Шатаварта — «Стокучерий» (санскр. varta споріднене з укр. вертіти), Шатаджіт (також ім’я сина Крішни) — «Стозвитяжний», «Всепереможний» тощо.

Санскр. shata, хінді sat — «сто», «дуже багато», «безліч». Один із найуживаніших числівників при творенні індійських назв та імен, особливо божеств. Індра: Шатакрату (споріднене з укр. стократ) — «Стосилий», Шатаманью — «Стогнівний». Шіва: Шатаґхні — «Стозбройний», Шатаджіхва — «Стоязикий». Дурґа: Шатакші — «Стоока», Шатамукхі — «Столика». З інших імен слід відзначити Шаташравас (синоніми — Шатакірті, Шатаяшас) — «Стославний», «Стослав»; Шатаґу — «Стобикий», «Стоволий», «Стовіл»; Шатаратха — «Стоколісничний» (батько Рами, героя «Рамаяни», звався Дашаратха — «Десятиколісничний»); Шаташрінґа — «Сторогий» (відлюдник, який прокляв царя Панду, батька пандавів), також назва гори; Шатапаті — «Ватажок сотні», «Сотник»; Шатапада — «Стоногий», «Стоп’ят» (санскр. pada — «нога» споріднене з укр. п’ята), Шатапатха — «Стопутній» (санскр. patha, хінді path споріднене з укр. путь та англ. path), Шатапутра — «Стосинний» (санскр. putra — «син», пор. українські прізвища Путра, Путренко), Шаташакха — «Стогалузий» (санскр. shakha — «гілка» споріднене з укр. сук), Шатамурдган — «Стоголовий», «Столикий» (санскр. murdha, murdhan — «обличчя», «голова», «лик»; пор. укр. прізвище Мордань), Шатачандра — «Стомісяцевий», «Гарний, як сто місяців» (санскр. chandra — «місяць» і укр. прізвище Шандра, село і річка Шандра на Київщині).

Назва річки Шатадру — «Стобіжна», «Стопотічна» в Пенджабі значеннєво тотожна назві української річки Стоход (HN, 377–380).

Ядувіра — «Герой з роду Яду», ім’я Крішни. Санскр. yadu — «провидець», «віщуватель», «жрець». Яду — давній герой, згадуваний у ведах, з племені яду. В епосі Яду — старший із двох синів царя Яяті від дружини-брахманки Деваяні (другого звали Турвашу); від дружини-кшатрійки Шарміштхи Яяті мав трьох синів — Ану, Друх’ю <424> і Пуру. Яду — родоначальник ядавів, «нащадків Яду», з яких походили Баладева й Крішна. Через це Крішна має низку імен з Яду: Ядудваха — «Опора ядавів», Ядукумара — «Царевич-ядав», Ядунатха, Ядупаті, Ядураджа — «Владика ядавів», Ядупунґава — «Бик ядавів», Ядушрештха — «Найславніший з ядавів», Ядусукхаваха — «Ощасливлювач ядавів», Ядуттама — «Найкращий з ядавів», Ядувамшавівардгана — «Примножуючий рід ядавів» тощо.

Є імена Крішни і з компонентом yadava — «ядави»: Ядава — «З ядавів», «Ядавич», Ядавапракаша — «Світло ядавів», Ядаваґр’я — «Перший з ядавів», Ядавапутра — «Син ядавів», Ядаварая — «Цар ядавів», Ядавашардула — «Тигр ядавів», Ядавендра — «Індра серед ядавів» (Індра — цар богів і ватажок небесного воїнства, тож indra означає і «цар»), Ядавешвара — «Владика ядавів» тощо.

Деякі імена з цими компонентами мають інші персонажі, причетні до ядавів: Ядумані — «Окраса роду Яду», Ядунандана — «Нащадок Яду» (ім’я Акрури, що допомагав Крішні в боротьбі проти Канси, свого дядька, котрий прагнув звести небожа зі світу), Ядаві, «Ядавчанка» — богиня Дурґа (за міфами, вона допомогла врятувати Крішну й Баладеву від зазіхань Канси на їхнє життя) тощо (HN, 509).

Індійські ядави тотожні літописним ятвягам. Одним із доказів цього те, що ядави мають назви сатвати й данави, а ятвяги — судовити й дайнови. Не виключено, до ятвягів сходить жіноче ім’я Ядвіґа.

В Україні наявні назви Ятвяги, Ятвязь, Ятвіж. Серед запорозьких козаків засвідчено прізвища Ядута і Єдута.

Яшовіра — «Славетний герой». Санскр. yashas — «слава» тотожне слов. слава й санскр. kirti й shravas, теж активним у творенні імен. Яшода — «Славодайна», «Славодавиця» — прийомна мати Крішни й Баладеви, яка зростила обох, інше її ім’я Яшоматі — «Славна». Ім’я Яшода мала й богиня Дурґа; Яшодгара, «Славодержець» — син Крішни й Рукміні (у зв’язку з балтизмами в ареалі Сквири пор. литовське прізвище Рукмане), якого ще звали Яшовара — «Славний муж». Яшомадгава — «Славний Мадгава», ім’я Крішни. Вішну колись здолав демона Мадгу («Мед»), тому й отримав епітет Мадгава; ним стали означатися його нащадки (HN, 513). <425>

Заратуштра (в «Шахнаме» Зардушт, у греків Зороастр) — засновник зороастризму, давньої іранської релігії. Міфологізована біографія Заратуштри стисло така: син Порушаспи з роду Спітами, як божественна винагорода