Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Маятник Фуко 📚 - Українською

Читати книгу - "Маятник Фуко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Маятник Фуко" автора Умберто Еко. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 151 152 153 ... 197
Перейти на сторінку:
російську Охрану. Отож у ті часи, пригадую, царську поліцію непокоїли асасини; перший тривожний здогад, гадаю, виник у Рачковського… Відтак вони облишили цей слід, адже якщо тут причетні асасини, то не могли бути причетні євреї, а в той час небезпекою були євреї. Як завжди. Євреї вернулися до Палестини і змусили тих інших вийти з печер. Однак уся ця історія, про яку ми говоримо, дуже заплутана, закінчмо її на цьому».

Здавалося, він пожалкував, що сказав так багато, і поспіхом попрощався. Тоді сталася одна річ. Тепер, після всього, що трапилося, я переконаний, що мені це не снилося, але того дня це здавалося якоюсь галюцинацією, бо, коли я проводжав очима Салона, який виходив з бару, мені здалося, що я побачив, як на розі він зустрівся з якимось типом зі східними рисами обличчя.

Словом, Салон сказав мені достатньо, щоб довести мою уяву до екстази. Гірський Старець та асасини не були для мене незнайомцями: я згадував про них у своїй дипломній роботі, тамплієрів оскаржували також у тому, що вони входили з асасинами в таємне порозуміння. Як ми могли про це забути?

І отак знову напружено запрацював мій мозок, а ще більше — пучки пальців, що гортали старі каталоги; мені сяйнула така блискуча ідея, що я не годен був стриматися.

Наступного ранку я увірвався до Бельбового кабінету: «Вони все переплутали. Ми все переплутали».

«Заспокойтеся, Казобоне, хто переплутав? A-а, Боже мій, ви маєте на увазі План». На мить він завагався. «Ви знаєте, що з Діоталлеві погано? Він нічого не каже, але я телефонував до клініки, и мені не захотіли сказати нічого конкретного, тому що я йому не родич — у нього нема родичів, хто ж ним буде опікуватися? Мені не сподобалася їхня ухильність. Це щось доброякісне, кажуть вони, але терапія не допомогла, ліпше буде, якщо він на який місяць по-справжньому ляже в лікарню, може, варто вдатися до якогось невеликого хірургічного втручання… Словом, ці люди не говорять усього, що знають, і ця історія мені щораз менше подобається».

Не знаючи, що відповісти, я взявся гортати якусь книжку, щоб загладити своє тріумфальне вторгнення. Але Бельбо не витримав. Він був наче картяр, якому раптом показали колоду карт. «До дідька» сказав він. «На жаль, життя продовжується. Кажіть».

«Вони все переплутали. І ми все переплутали, майже все. Отже: Гітлер робить з євреями те, що робить, але домагається дідька лисого. Окультисти половини світу цілими сторіччями мозольно вивчають єврейську мову, перечитують уздовж і впоперек єврейські тексти і щонайбільше набувають уміння складати гороскопи. Чому?» «Гм… Та тому, що фрагмент єрусалимлян усе ще десь захований. З іншого боку, не видно й фрагменту павликіян, наскільки нам відомо…» «Це відповідь, гідна Альє, але не нашого Плану. Я маю краще вирішення. Євреї не мають із цим нічого спільного».

«В якому розумінні?»

«Євреї не мають нічого спільного з Планом. І не можуть мати. Спробуймо уявити собі становище тамплієрів, спершу в Єрусалимі, відтак у таборах Європи. Французькі лицарі зустрічаються з німцями, з португальцями, іспанцями, італійцями, англійцями, всі вони разом мають певні зв’язки з візантійським регіоном, а насамперед перебувають у контакті з турками, своїми супротивниками. Супротивниками, з якими вони воюють, але з якими, як ми бачили, провадять також переговори. Саме ці сили діяли в той час, зносини відбувалися між благородними лицарями, рівними за рангом. Ким були євреї в ті часи у Палестині? Релігійною та расовою меншиною, толерованою арабами, які ставилися до них з доброзичливою поблажливістю, натомість християни трактували їх дуже погано, адже не слід забувати, що впродовж численних хрестових походів поруч з усім іншим відбувалися грабунки гетто й різанина євреїв. Чи можна припустити, що тамплієри, з усією своєю пихою, могли бодай подумати про те, щоб обмінюватися містичною інформацією з євреями? Ніколи в світі. А в європейських командоріях євреї бували лише як лихварі, яких усі зневажали, їх можна було використовувати, але в жодному разі не можна було їм довіряти. Ми говоримо тут про зв’язки між лицарями, будуємо план духовного лицарства, як ми могли уявити собі, що тамплієри Провену вводять у курс такої справи громадян другого сорту? Ніколи в світі».

«А навіщо тоді вся ота веремія з магією епохи Відродження, яка кидається вивчати Кабалу…»

«Як же інакше, ми наближаємося до третьої зустрічі, людей з’їдає нетерплячка, вони шукають коротшої дороги, єврейська мова видається мовою священною і таємничою; кабалісти взялися за роботу незалежно від інших, також задля інших цілей, і тридцять шестеро, розкидані по світі, втовкмачують собі в голову, що незрозуміла мова може таїти бозна-які секрети. Це, здається, Піко делла Мірандола сказав, що nulla nomina, ut significativa et in quantum nomina sunt, in magico opere virtutem habere non possunt, nisi sint Hebraica[251]. Отже? Піко делла Мірандола був дурень».

«Не інакше».

«Крім того, він, як італієць, не міг брати участи у Плані. Що він міг про це знати? Тим гірше для всяких Аґріпп, Ройхлінів та їхніх поплічників, які кидаються на цей фальшивий слід. Я відтворюю історію фальшивого сліду, ви розумієте? Ми ж піддалися впливові Діоталлеві з його кабалістичними захопленнями. Діоталлеві кабалізував, тому ми включили у План євреїв. А якби Діоталлеві цікавився китайською культурою, чи включили б ми тоді у План китайців?»

«Може, й так».

«А може, й ні. Однак не варто рвати на собі одежу, до цієї помилки штовхали нас усі. І цієї помилки припускалися всі, від Постеля й далі, це очевидно. Через двісті років після Провену вони вмовили собі, що шоста група — то єрусалимляни. А то була неправда».

«Даруйте, Казобоне, це ж ми змінили інтерпретацію Арденті й ствердили, що зустріч на камені відбулася не у Стоунгенджі, а на камені Мечеті Омара».

«І ми помилилися. Хіба мало тих каменів. Ми повинні були подумати про якесь місце, розміщене на камені, на горі, на скелі, чи над проваллям… Шоста група очікувала у фортеці Аламут».

103

І з’явився Кайрос, тримаючи в руці скіпетр що означав царську владу, і вручив його першому створеному богові, а той узяв його й сказав: «Твоє таємне ім’я складатиметься з 36 літер».

(Hasan-i Sabbãh. Sargozašt-i Sayyid-nã)

Я виконав свій блискучий номер, а тепер мусив знайти пояснення. Зробив я це наступними днями, наводячи довгі, детальні, добре задокументовані докази. Коли, сидячи за столиком у Піладе, я викладав перед Бельбо доказ за доказом, він стежив за моїми поясненнями з поглядом, що дедалі

1 ... 151 152 153 ... 197
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Маятник Фуко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Маятник Фуко"