Читати книгу - "Вибрані твори"

38. І відповів їм: «О маловірні! Істинно-бо кажу вам — вже є на світі країна, де одчинено браму до Часу й люди стоять перед нею.

39. Там пролетарі знають, що їм робити, бо першу загату зламали і сіли в човни, щоб плисти до Часу.

40. Але не має країна та достатків, і в кривавій війні сплюндровані її міста і спустошені лани.

41. І несила ще там перейти поріг Часу. Вже були ступили у сіни, але мали спинитися, бо недокінчена будовою хата й не можна ще там оселитися.

42. Але комашнею метушаться там люди, збираючи матеріал для будови Майбутнього Суспільства, і вогнем палають їхні серця.

43. І перекидається полум'я з тої країни в сусідні, і тане лід, і парою здіймається вогкість, що не давала багаттю розжеврітися.

44. І в тій країні кажуть: „Ми не хочемо й не можемо бути одні, для нашої будови потрібний всесвіт“.

45. І кличуть голосно: „Пролетарі усіх країн, єднайтеся!“

46. Але досі багато званих і мало вибраних. Хто не спить, в того світильник горітиме ясно, й він знайде путь до Часу.

47. І хто перебуває в безпечності, в того згасне світильник, і він ще довго блукатиме в пітьмі, де буде визиск і скрегіт зубовний.

48. Готуйтеся ж, бо наближається Час».

49. І розійшлися слухачі, щоб оповісти скрізь братам і сестрам своїм про Прийдешній Час.

50. Але хтось намовляв на нього, кажучи: «Він кличе до насильства й безпорядку».

51. І можновладці тамтешні вирішили погубити його.

1. І бачив він, що круг нього сновигають провокатори й шпигуни стежать сторожко.

2. І сказав друзям своїм: «Ось мій Час наближається, і ви не почуєте більше моїх слів, бо я вмру.

3. Але йдіть і провіщайте пролетарям усього світу про те, що я казав вам, усвідомлюйте і організовуйте їх.

4. І щоб пізнати вибраних, кажіть, коли спитають вас, що ви провіщаєте: ми провіщаємо Комуну, Світову Комуну, коли не буде власности на землі і серед людей мир.

5. І хто боїться цього слова — відійде, і хто має душу чисту і сміливу — той не убоїться слова і піде за вами.

6. Але не думайте, що кожний, хто каже: так, так, — є достойний увійти в царство Часу.

7. І ще спробуйте своїх слухачів, кажучи: чи знаєте, що шлях до миру лежить через криваву боротьбу?

8. І чи знаєте, що ми маємо встановити найсуворішу владу й примусом обеззброїти своїх ворогів?

9. Сказано-бо єсть ще в старому законі: око за око і зуб за зуб.

10. Примусом маємо знищити примус і владою владу. І в кого серце не здрігнеться, хай іде з нами, і нема місця слабодухим в наших лавах.

11. Але тепер ідіть од мене, бо й одної жертви досить».

12. І вони пішли, щоб продовжувати справу його й возвіщати Час.

13. І коли він лишився на самоті, наблизився до нього один, що вранці і ввечері був серед слухачів, і сказав, чемно вклонившись: «Ходім ізо мною, там хочуть тебе послухати».

14. І подумав Прийдешній: «Кінчено! Але все, що треба було мені сказати — сказано».

15. І він підвівся і пішов за невідомим чоловіком у великий будинок край міста.

16. І ледве ввійшов, кинулися на нього, мов вовки на ягня, і вкинули у в'язницю, сміючись, що він добровільно прийшов до них.

17. І на другий день привели його на суд, складений із суддів, що вже напередодні вирішили, як його засудити.

18. І вийшли підставні свідки й винуватили його у вигаданих злочинствах, диких