Читати книгу - "Свобода"

— Може, увімкнемо світло? — запропонував він нарешті.

— Ні, лампи занадто яскраві. Мені так не подобається.

— Ну, може, хоча б світло у ванній? Тут темно, хоч око виколи.

Вона скотилася з нього і роздратовано зітхнула.

— Може, просто підемо спати? Вже пізно, та і ллє з мене сильно.

Джоуї торкнувся пеніса і з жалем констатував, що той навіть іще більш млявий, ніж він думав.

— Схоже, я випив трохи забагато вина.

— І я також. Отже, ідемо спати.

— Я тільки увімкну світло в ванній, гаразд?

Він так і зробив, і вид дівчини, що розтягнулася на ліжку, підтверджуючи свою унікальність як найбільшої красуні в його житті, подарував йому надію на те, що тепер усі системи його організму знову запрацюють як слід. Джоуї підкрався до неї і розпочав новий проект покривання поцілунками всього її тіла, починаючи з ідеальних пальчиків на ніжках і пересуваючись усе вище й вище: по щиколотках, литках, внутрішній частині стегон...

— Вибач, там занадто жваво все відбувається, — раптом сказала вона, коли він дійшов до її трусиків. — Чекай-но. — Вона штовхнула його на спину і взяла пеніс до рота. І знову: спочатку член напружився, відчуваючи себе наче в раю, але потім трохи вислизнув назовні й обм’як. Джоуї почав перейматися щодо цього і спробував надати члену твердості силою волі; аби підтримати зв’язок, подумав про те, у чиєму роті він зараз знаходиться, але, на жаль, думки його сковзнули до того, що оральний секс йому ніколи не подобався, і він задався питанням: що ж із ним не так? Привабливість Дженни завжди великою мірою складалася з неможливості навіть уявити, що колись вона буде із ним. Але тепер, коли вона перетворилась на втомлену п’яну жінку в період менструації, що плазувала у нього між ногами і з діловим виглядом робила йому мінет, вона могла бути ким завгодно, за винятком Конні.

Треба віддати Дженні належне: вона продовжувала працювати, навіть коли віра самого Джоуї в успіх її справи давно вже скінчилася. Коли ж вона, нарешті, здалася, то з цікавістю, але спокійно подивилась на член і трохи помахала ним з боку в бік.

— Не працює, так?

— Нічого не розумію. Я просто у розпачі.

— Ха, вітаю у моєму світі есциталопраму.

Коли вона заснула і почала легенько хропіти, Джоуї все ще лежав, згоряючи від сорому, відчуваючи жаль і тугу за домом. Він дуже, дуже розчарувався у самому собі, хоча чому саме він мав бути таким розчарованим тим, що не зміг трахнути дівчину, у яку не був закоханий і яка йому навіть не дуже й подобалась, — він би не міг сказати напевно. Він пригадав героїзм батьків, які стільки років прожили разом, і навіть під час найгірших сварок відчувалось, як сильно вони потрібні одне одному. Він подивився на повагу матері до батька з іншої точки зору і навіть трохи пробачив її. Так потребувати когось іншого — то знак невдачі, свідоцтво жахливої слабкості, але він сам здавався собі зараз, уперше в житті, менш ніж нескінченно здатним на щось, менш ніж на сто відсотків гнучким заради тих цілей, які він сам собі й поставив.

Джоуї прокинувся з першими променями південного сонця і з дивовижним стояком, по відношенню до тривалості якого в нього не виникло і натяку на сумніви. Він сів у ліжку і подивився на сплутане волосся Дженни, на ледь розкриті губи, на ніжний хитрий вигин підборіддя, на майже святу вроду. Тепер, коли світло стало більш яскравим, він не розумів, як міг бути таким дурним у темряві. Він швидко заліз назад під ковдру і ніжно ткнув її пальцем у спину.

— Припини! — миттєво вигукнула Дженна. — Я тут намагаюся знову заснути.

Джоуї притиснув носа до її спини між лопатками і вдихнув запах пачулі від її тіла.

— Я серйозно, — сказала Дженна, різко відсунувшись від нього. — Не я винна у тому, що ми пішли спати лише о третій.

— Трьох ще не було, — буркнув він.

— Але так здавалось! Відчуття було таке, наче взагалі п’ята!

— Це зараз п’ята.

— Боже ж ти мій! Навіть не кажи про це! Мені треба поспати.

Джоуї цілу вічність лежав у ліжку, вручну перевіряючи стан члена, намагаючись примусити його повністю не заспокоюватись. З вулиці доносились звуки іржання, далекого брязкання, крик півня — сільські звуки, характерні для будь-якої країни. Дженна продовжувала спати — чи прикидатися, що спить, — а у нього в кишках раптом почало відбуватися щось недобре. Як він не намагався перетерпіти, буркотіння ставало все більш наполегливим, доки не перекрило всі бажання. Він потеліпав до ванної і замкнув двері. У наборі для гоління лежала виделка, яку він привіз спеціально для виконання дуже неприємного завдання, що очікувало його просто зараз. Він сидів, стискаючи її в спітнілій руці, поки лайно вислизало з нього назовні. Там було багато, все, що накопичилось за два чи навіть три дні. По той бік дверей задзвонив телефон — їх мали розбудити о шостій тридцять.

Джоуї став на коліна на холодну, вкриту кахлем підлогу і пильно вдивився в унітаз, де плавали чотири великі коричневі ковбаски, сподіваючись відразу ж помітити блиск золота. Найбільша ковбаска була темною, твердою та вузлуватою, а ті, що вийшли за нею, здавались трохи блідими і вже почали поступово розповзатися. І хоча він, як притаманно будь-якій людині, таємно насолоджувався запахом власних газів, запаху власного лайна це, як виявилося, не стосувалось. Він наче подивився на зло в моральній оболонці Джоуї штовхнув одну з ковбасок виделкою, аби покрутити її та подивитись, чи не стирчить щось ізнизу, але вона нахилилась і почала розпадатися, забруднюючи воду коричневим туманом, і він зрозумів, що ця ідея з виделкою була не більш як пустою фантазією. Скоро вода стане такою каламутною, що навіть коли обручка й там, її не буде видно, а коли обручка взагалі