Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

       Корабель же відчув мене поруч і одразу зв'язався зі мною, повідомляючи про те, що ззовні хтось намагається проникнути на борт шляхом відкриття локального гіперокна в межах корабля.

        Тут я трохи прифігев, виявляється, телепортація іносвітян працює за рахунок переміщення в гіперпросторі.  Але зовні я не став показувати свого здивування, нехай Гільшак думає, що я нічого не розумію в їхніх технологіях, тим паче це було не так вже й далеко від правди.

       Тим часом за півтори сотні спроб телепортуватися до мене на борт мій корабель виробив ефективні контрзаходи проти цього.  Він просто змінив трохи конфігурацію випромінювачів і тепер йому навіть не доводилося напружуватися для заборони телепортації, вона просто стала неможливою в межах корабля.

              Тож у підсумку я з Гільшаком вирушили до мого корабля вже поверхнею астероїда. Незважаючи на те, що Сімеон хотів вирушити з нами, Гільшак примусово залишив його на борту їхнього човника разом з Улею.

        Найцікавіше сталося, коли Гільшак піднявся на борт мого корабля. Його одразу оточило щитами, що взялися нізвідки, а від корабля прийшло повідомлення, що він належить до мультивидової цивілізації якихось Шилімів, які вже багато тисячоліть ведуть війну з джоре. Ось це мене дуже здивувало, причому як і сама інформація, так і те, що вона взагалі була у корабля.  Виходило, що творці корабля бували у світі, з якого він прибув. Але враховуючи, що мені спочатку сказали, що корабель належить виду з іншого світу, то це було цілком можливо.

            - Я знаю, чий це корабель,- промовив незадоволений Гільшак, коли система безпеки за моїм наказом відпустила його. - Флантанійці, вони відмовилися приєднуватися до війни проти джоре близько п'яти сотень років тому і протягом року зникли, їх ніхто більше ніде не бачив.  

         - То ти справді з якихось Шилімів? - запитав я в нього.

         - Так, я Шилім, але я не належу до їхньої цивілізації. Я потім розповім тобі трохи про свою історію. Слухай, я не беру участі у війні і не збираюся тебе використовувати у війні,- голосно вимовив Гільшак, звертаючись до корабля. - І, якщо ти не знав, кораблі в них повністю розумні. Раз корабель тебе визнав, то можна не боятися, він безпечний.

           Подальша коротка розповідь про флантанійців заспокоїла мене, це були мирні дослідники, які після пропозиції брати участь у війні просто за рік пішли з усіх двохсот сорока планет у невідомому напрямку.

          Гільшак про них знав, бо вивчав матеріали щодо шилімо-джорської війни, намагаючись розібратися в її витоках. Зараз війна, за його словами, перейшла в режим переговорів після якоїсь події в недавньому минулому. Подробиць я вирішив не питати, бо бачив, що вони не дуже приємні Гільшаку.

          Після повернення на Родренон справи пішли своєю чергою. Перші два тижні я розгрібав накопичені справи. А після ще тиждень приймав нові кораблі для моїх підприємств.

Ще чотири "Матрони" з шістьма " Жнецями" на кожній було чудовим доповненням до мого флоту. Навіть коли ми перестанемо видобувати деймоніум, то на звичайних рудах дохід буде не меншим за тридцять, а то й за сорок мільйонів. Прибутку, звісно, буде менше, але мільйонів п'ятнадцять точно буде.

        За цей самий час завершилася перевірка комісією, і я отримав необхідні документи за умови, що протягом місяця усуну всі невідповідності для космопорту третього класу суміщеного типу. 

        Робота комісії обійшлася за цілком офіційними вимогами у вісімсот тисяч кредитів. Ще близько двох мільйонів піде на усунення невідповідностей. Тож це виявилося все одно дешевше, ніж давати хабарі всім членам комісії.

          Не стояв без роботи і мій новий завод з виробництва деймоніумних концентраторів для дроїдів. Уже на третій день після того, як ми узгодили з Гільшаком усі питання, завод почав переробляти деймоніум, що надходив зі складів "Наквадаха".

           Мушу визнати, я здивувався, з якою прудкістю вони вхопилися за можливість продажу деймоніуму за ринковою ціною. Навіть зробили знижку в десять відсотків. Це все одно було більше у двадцять разів, ніж вони змушені були продавати військовому відомству Нівея деймоніум.

      Щоправда, ми не особливо й багато закупили в них деймоніума. Усього три денних здобичі. І за це ми заплатили їм майже вісімдесят мільйонів кредитів. Єдина умова, яку вони поставили мені - це продаж за межі федерації Нівей.

       У межах федерації вони збиралися продавати після закінчення конфлікту з конкурентами самі.   Учора в систему Родренона прибув середній транспорт, що належить через підставних осіб Симеону. 

         Саме на цьому транспортнику ми і збираємося доставити деймоніумні концентратори на Шаррн.  Як захист корабля вирушить мій корвет, на який за минулий час Гільшак встановив кілька іносвітових знарядь.

         Незважаючи на свій невеликий розмір, ці знаряддя за потужністю можна було порівняти зі зброєю важкого крейсера, а за класифікацією Співдружності їх можна було віднести до другого класу небезпеки.  Тож про безпеку вантажу можна було особливо не переживати.

        Через кілька тижнів завод повинен буде повністю заповнити транспортник і можна буде вирушати в дорогу.  Щоправда, про це ще не знає Маарі, і я просто не уявляю, що мені доведеться витримати, коли повідомлю про це.

        Арніель же, на мій подив, сприйняла новину про те, що мені знову доведеться покинути зоряну систему щонайменше на півроку, цілком нормально. Лише попросила сьогодні не спізнюватися на вечерю. А поки що треба було завершити те, заради чого я вирушив на зустріч мером Рокесті.

           - Я так скоро стану найбагатшим на планеті,- пожартував я.    За такий короткий час у мене зросла кількість співробітників на порядок, і тепер використовувати приміщення космопорту ми не могли, усі просто не вміщалися. 

           - Ну поки що тобі ще далеко,- усміхнувся він, підписуючи необхідні документи на продаж великої ділянки землі прямо на березі моря.  Ця земля через морських тварюк коштувала недорого, а оскільки я збирався побудувати не просто офісну будівлю, а цілий кампус, у якому б не просто працювали, а працювали із задоволенням, мені було потрібно багато землі. За приклад я взяв силіконову долину Землі з урахуванням сучасних технологій.   На території будуть як і місця для відпочинку, так і для роботи та навчання.  Спілкування з Гільшаком дало мені змогу мислити масштабніше, ніж я звик до цього. І хоч зараз і здається двісті п'ятдесят мільйонів кредитів на будівництво всього кампусу дуже дорого, але я впевнений, що в майбутньому це окупиться багаторазово, тим паче завдяки Гільшаку дефіциту грошей у мене наразі не було. - Та й витрачаєш ти дуже швидко гроші. Не знаю твого секрету, але будь-який інший уже прогорів би давним-давно.