Читати книгу - "Межі пристойності, Лана Вернік"

— Щось, — він знизав плечима і взяв шматок пирога з тарілки.

— Дуже вичерпна відповідь, — ба похитала головою.

— Поки що у нас лише секс, — він посміхнувся.

— Ну, з тобою ясно, але вона розраховує на більше, ти ж розумієш?

— Я їй нічого не обіцяв.

— Я думаю, що ви особливо й не говорите. А твоє мовчання на певні теми вона може не так зрозуміти. Домовлятися слід на березі. Злата — її подруга, котру твій брат покликав заміж. Не потрібно бути екстрасенсом, щоб зрозуміти, що вона хоче від тебе того ж самого...

— Заміж? За мене? Не уявляю, як вона змусить мене одружитися, — Артем усміхнувся.

— За тебе. Ця — придумає. Ти що думав, що вона приїхала місто подивитися? Артеме, ця дівчина не промах, така і з твоєю мамою впорається, але найголовніше, чи підходить вона тобі по життю?

— Ба, вона вогонь… А от одружуватись я не готовий. Зовсім, — зітхнув Артем.

— Все з тобою ясно, — Лілія усміхнулась і зачинила шафку з посудом.

Дівчата прогулювалися парком.

— Ти вибач, він просто подзвонив і запропонував мені приїхати. Я погодилася. Сказала мамі, що Артур поїхав, ти сама в квартирі, тобі потрібна моя допомога, і вона мене відпустила.

— Але чому ти мені не сказала про ваш такий геніальний план?

— Ну. Я ж не могла знати, як воно все піде. Ми ж могли не підійти одне одному…

— Підійшли?

— О, та-а-а-ак… — промовила Жанна, усміхаючись, — Ще й як. Навіть не було коли тобі подзвонити!

— І як довго ти плануєш у мене тут бути?

— Не знаю. Коли Артур повертається?

— Через місяць, — з сумом вимовила Злата.

— Ти ж не проти моєї компанії? — засміялася Жанна.

— Та я не проти, але що ти плануєш потім?

— Я хочу заміж. Хочу переїхати до столиці.

— Артем запропонував тобі вийти за нього?— здивувалася Злата.

— Ні, звичайно. Нічого не пропонував. Але в мене є план, як це зробити, а можливо, ми вже все й зробили, — Жанна хитро посміхнулася.

— Ти про що?

— Я йому сказала, що п’ю пігулки, а насправді… — Жанна розпливлась у посмішці, — я нічого не п’ю.

— Жанно, але ж це…— Злата зупинилася.

— Мета виправдовує засоби, — Жанна задерла голову і пройшла вперед. — Ну й пігулки ж не дають стовідсоткової гарантії. От і трапиться диво.

— Це нечесно. Ти маєш з ним поговорити, Жанно, так не можна…

— Злато, — Жанна розвернулась до неї. — От давай ти не будеш розповідати мені що можна, а що ні. Я хочу жити в столиці. Якщо для цього потрібно залетіти від симпатичного киянина — я не проти. До того ж, Артем мені дуже подобається, а я — йому. Якщо я завагітнію — це просто прискорить події і все.

— Але.. Де ви будете жити? З його мамою?

— Щось придумаємо, головне — завагітніти. Не всім так щастить як тобі, Злато. Ти й Артур — це виключення з усіх мені відомих правил, так як у вас — так взагалі не буває! І я дуже сподіваюся, що ти НІЧОГО нікому не скажеш, і своєму любому Артурчику теж, — Жанна підняла брову.

— Але чому тобі просто не поговорити з Артемом, якщо ви подобаєтесь одне одному, то чому не почати стосунки з відвертої розмови?

— Ти така наївна, Злато… Кому в наш час потрібна чесність? Не будь егоїсткою, дай мені можливість теж влаштувати своє особисте життя, — Жанна хмикнула і пішла вперед. Вона дуже хотіла стати частиною сім’ї Артема. Будь-яким способом.

Ввечері, розмовляючи з Артуром по скайпу, Злата ніяк не могла звільнитися від неприємного осаду, що лишився після розмови з подругою. Артур намагався з’ясувати причину її поганого настрою, вона опиралася, але врешті здалася.

— Це через Жанну… Вона просила нічого нікому не розповідати…

— Що саме?

— Вона… Якщо я скажу, то я її зраджу… Але якщо промовчу, то Артем… він твій брат...

— Тобі важко обрати між мною і Жанною?

Злата підняла на нього докірливий погляд.

— Я не обираю між тобою і нею.

— В чому ж тоді суть твоїх вагань?

Вона помовчала і зітхнула.

— Ти прави́й… Жанна сказала Артему, що п’є пігулки, а насправді — не п’є… Вона хоче таким способом… — Злата зітхнула.

— Залетіти, — Артур зосереджено поглянув на Злату.

— Я їй кажу, що так не можна… Що треба поговорити… А вона каже, що в наш час чесність нікому не потрібна…

— Не переживай, Артем не настільки наївний і довірливий. Він знає, що пігулки, які вона йому показала, не протизаплідні.

Злата здивовано поглянула на Артура.

— Я з ним сьогодні говорив. Артем не планує ставати батьком, поки що. Він обережний і вживає заходи. Знаєш, я дуже радий, що ти не промовчала й розповіла мені про це.