Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Щоденники Ієрихар. Ваза 📚 - Українською

Читати книгу - "Щоденники Ієрихар. Ваза"

225
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Щоденники Ієрихар. Ваза" автора Володимир Лис. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 36
Перейти на сторінку:
Моє тіло... Люба Світлано, нехай це залишиться таємницею...

— Чому?

— Так буде ліпше... Адже й ми не здатні сприйняти вас... Я... Я чомусь боюся, моя Світлано... Скажу лише, що у нас існує потужне захисне енергетичне поле, яке вмикається за бажанням власника тіла або при виникненні зовнішньої небезпеки. Ця властивість дуже нам допомагає при мандрівках на інші планети.

— Мандрівках?

— Так. Ваша Неміона — не перша...

Пауза. Мовчання. Надто довге. Я починаю хвилюватися. Але теж мовчу. Нарешті...

— А як ви пересуваєтеся?

— Ми пересуваємося в спеціальних машинах, але більше просто повітрям або за допомогою телепортації.

— Тобто ти... літаєш?

— Так. Левітація прийшла з розвитком цивілізації. Я можу розвивати більшу й меншу швидкість. При необхідності включаю систему телепортації і з’являюсь там, де необхідно. Але це забирає ще багато енергії й ми користуємося нею у разі крайньої необхідності.

— Ви... Ви знаєте, що таке любов?

— Так, ми знаємо, що таке любов, любов до всього живого, близьких і далеких трамедіонців, що таке те, що ви називаєте коханням. Тільки, на відміну від землян, ми повністю зливаємося своїми тілами. Ми мовби розчиняємося одне в одному. В момент кохання ми — трамедіонці обох статей — стаємо єдиним цілим не лише в моральному, а й фізичному плані. Існує одна істота, яка складається з двох, що мовби на якийсь час перестали існувати окремо.

— А потім?

— Потім ми роз’єднуємося. Але під час акту кохання відбувається те, що остаточно визначає, чи підходять ці дві особи одне одному — за психофізичними й хімічними якостями. Обоє відчувають це дуже чітко. Якщо — ні, то триває пошук карм, того чи тієї, котра призначена саме тобі. Якщо — так, то далі закохана пара обирає собі спосіб життя й існування як фізична особа.

— Тобто? Я не зовсім розумію.

— У нас існує три способи поєднання, існування того, що ви називаєте сім’єю.

— Розкажи.

— Перший — він і вона, як і раніше, залишаються окремими особистостями. Другий — вони назавжди зливаються в єдине ціле, в нову особу, отримують подвійне ім’я, їхня стать час від часу міняється, вони живуть коханням весь час у прямому й переносному значенні, й водночас ця нова особистість займається обраною справою, чи має подвійну професію. Але існує ще й третій спосіб кохання — при одруженні котрась з осіб добровільно розчиняється в іншому, передаючи йому свої кращі риси. Історія показує, що ця нова особистість, як правило, стає видатною, і дуже часто переходить у сонм безсмертних трамедіонців.

— А діти? У вас є діти?

— Так. Але нові істоти виділяються з тіла вже хоч і маленькими, але фізично і морально досконалими. Вони лише розвивають свої здібності. До речі, ми, трамедіонці, не знаємо, що таке хвороби й передчасна смерть. Фізичне існування за бажанням особи може бути продовжене, якщо це необхідно суспільству. Коли ж якась частина тіла подає сигнал тривоги, вона автоматично отримує довгостроковий біогенний стимулятор енергії.

Я розповіла їй, як організоване наше суспільство, де нема обману, зради, принижень, убивств і боротьби за владу, а є тільки чесне змагання розуму і розвиток можливостей особистості. Де нема фальшивих цінностей. Де вибір зумовлюється тільки справжніми бажаннями, а не корисливими інтересами. Я говорила, розповідала і раптом...

Я відчула, що Світлана (Світлана у мені?) хоче щось сказати, щось запитати, але я чула вже тільки тихий нерозбірливий гул. Щось намагалося пробитися до мене — слова, думки, звуки — але не могло. Я відчула дивний тужливий звук у своєму організмі. Мовби сильний інфрачервоний промінь (чи який, можливо, біоінтворентний?) розпилював моє тіло. Чи намагався дістатися кудись, у самісіньку незрозумілу глибину. Підсвідомість? У третю сигнальну систему? У систему моральних доленосних рішень?

29 кермена

Спеціальна комісія Вищої Глобальної Ради, якій я повідомила про те, що незаконно здобула інформацію, що стосувалася моєї участі в експерименті на Землі, виправдала мене. Більше того, члени комісії визнали, що я мала право на цю інформацію. І що законним шляхом не могла її отримати, оскільки всі дані про експеримент, проведений на чужій планеті, були закритими, а я як учасник експерименту мала право доступу до них. Лише запитали мене, навіщо мені ця інформація була потрібна?

— Якщо чесно — я не знаю, — відповіла я. — Мене щось тривожило, щось вимагало пояснення, але що — я не знала і не знаю. На жаль, досі не знаю. Можливо, я хотіла...

Тут настала дуже довга пауза. Раптом я почула дивний тихий, але пронизливий звук. Він посилювався і став роздирати все моє єство. Він звучав наче десь далеко й зовсім поруч. Може, навіть всередині мене.

— Вам зле, колего Ієрихар? — спитав один із членів комісії. — У чому ваша проблема?

— Мені спала на думку одна ідея... Вона стосується експерименту... Але вона поки що не сформована...

Я казала і відчувала, що вже знаю, що це за звук. То плаче дівчинка, земна дівчинка, Іринка, донька Світлани, моєї Світлани, називайте її, як хочете, називайте, як хочете це явище, але я чую її плач. Мені психічно зле. Але як пояснити мій стан членам цієї поважної наукової морально-етичної комісії? Про що йдеться взагалі?..

— Колего Ієрихар, ми пропонуємо вам пройти курс психогенної терапії, — почула я голос.

— Ні, — закричало в мені. — Ні. Ти вб’єш...

Але що чи кого я вб’ю? Я трамедіонка, а трамедіонці не здатні вбивати. Хіба захищаючись. Але від кого я маю захищатися?

Я відмовилася від курсу тієї терапії. Подумала, що треба порадитися з Лаотерамінією, моєю найближчою подругою. Я помітила, що стала уникати її.

Чому?

32 кермена

Зважилася звернутися до Вчителя. Від часу нашої останньої розмови кольори його дещо потьмяніли, а тембр голосу став більш приглушеним. Постарів? Але ж він був навіть поза сонмом безсмертних... Він — сама мудрість. І досконалість.

Я чесно розповіла про свої відчуття, проблеми і сумніви. Про тривоги, голоси в мені, уявні діалоги, запитання Світлани і мої відповіді. Це справді була сповідь, викладення мого «я» перед Вчителем.

Вчитель довго мовчав, а тоді сказав, що в мені, очевидно, залишилася якась частина цієї земної істоти. Що цього не повинно

1 ... 15 16 17 ... 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденники Ієрихар. Ваза», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Щоденники Ієрихар. Ваза"