Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Острів Сріблястих чайок 📚 - Українською

Читати книгу - "Острів Сріблястих чайок"

222
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Острів Сріблястих чайок" автора Олексій Якович Огульчанський. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 16 17
Перейти на сторінку:

— Миші покарали?! Як?

— А так. Коли дід утік, оглянули його кімнату. У погребі знайшли порожню бочку з-під вина і невеличкий ящичок, а в ньому якісь погризені мишами папірці. Спочатку і не звернули уваги на той ящичок. А потім хтось глянув — аж то гроші, згризені мишами.

— Здорово віддячили миші цьому Жукові, — задумливо промовив аспірант. — Усе життя він захищав мишей, знищуючи їхніх ворогів — сріблястих чайок.

Іван Федорович збоку стежив за цією зустріччю. Потім і він підійшов до аспіранта, привітався.

— Тепер, батечку мій, сідайте і розповідайте. Ви будете писати про все, робити різні доповіді — це справа інша. А мені краще розкажіть. Я давно чекаю вас, — звернувся професор до Володимира Петровича і посміхнувся. — Ну і оберігали ж вас у клініці, як красну дівицю в теремі. Нікого навіть близько не підпускали. Знав, знав, що сьогодні прийдете. Ось і чекаю.

Розповідь Володимира Петровича професор вислухав з надзвичайною увагою.

— Це ж відкриття! — захоплено вигукнув старий орнітолог. — Ви розумієте, батечку мій, справжнє відкриття. Вітаю вас, — і він міцно потис руку оповідачеві, а заразом і Грицьварові.

— Відкриття! Але як уберегти сріблястих чайок від катастрофи? — схвильовано спитав аспірант. — Адже ці катастрофи повторюватимуться.

— Ні, не повторюватимуться, — заспокоїв свого колегу професор. — Уже тепер розробляються заходи. Спеціальні гідрозагони проведуть укріплення південних берегів на цих бабанах — нових островах, і тоді ніякий південний вітер… як його там називають?

— Широка, — підказав Грицьвар.

— Так, так. Ніяка широка не знищить цих островів. Ось тільки треба позбавитися від нової різновидності паразитів — жуків-чайкоїдів. Це, друзі мої, дуже важливо.

— Жуків більше не буде у Бичкових Водах. За це ручуся, — урочисто відповів Грицьвар. — Тепер наші бичководці вже знають про чайок, та й цих жуків пізнали. А ось це, — Грицьвар витягнув з своєї папки якусь книгу, — наш завідуючий рибцехом Борис Іванович просив особисто передати вам, Володимире Петровичу. Знайшли в кімнаті Рудого Жука. В тайнику ховав.

Володимир Петрович мовчки взяв книгу і зацікавлено оглянув її. Це була звичайна бухгалтерська книга. На палітурці чорнильним олівцем було виведено кострубатим почерком: «Моя економічна проблематина». Борисенко гидливо зморщився. Потім передав книгу професорові.

— Перегляньте, будь ласка, зміст цієї жуківської проблематини. Я, пробачте, не зможу. Догадуюсь — щоденник.

Озброївшись окулярами, професор відкрив книгу і з подивом глянув на аспіранта: сторінки були заповнені стовпцями цифр. Різні написи було зроблено чітким, розбірливим почерком.

— Тут, дорогий колего, якесь непорозуміння. Нічого страшного не бачу. Стривайте, стривайте, — зблід раптом професор, і перелякано відсахнувся. — у наших руках не що інше, як бухгалтерський облік крадених яєць сріблястих чайок. Уявіть собі, з диявольською акуратністю записано все за кожний день. Ось, будь ласка, загальна кількість зібраних яєць, а ось графік розподілу їх: на корм свиням, на продаж, для особистого вживання. — Поспішаючи, професор тремтячими руками швидко перегортав сторінки книги. На останніх сторінках записи були зроблені чиїмось незграбним, кривим почерком. — Ми маємо зведення за кілька років розбійницької діяльності Рудого Жука. Закінчується книга 17 червня цього року.

— Сімнадцятого червня? — здригнувся аспірант. — Неймовірно, адже ніч з 16 на 17 червня я провів під одним дахом з Рудим Жуком.

— Це ніяк не завадило Жукові зібрати в цю ніч 123 яйця чайок: з них 57 зжерла його свиня, решту він реалізував у той же день. На цьому всі записи, на наше щастя, закінчуються. А ось якась вклейка, — професор розгорнув учетверо складений аркуш пожовклого паперу, і над ним схилилося три голови. Це була карта ділянки моря біля Бичкових Вод. На ній чітко було нанесено острів Кривий Дзендзик, а південніше чорнильним олівцем позначено ще три маленькі острови. До кожного з них тягнулася з берега лінія, біля якої тим же чорнильним олівцем були дописані тризначні цифри. Напевно, ці цифри означали кількість махалок, про які вже знав Володимир Петрович.

— Повинен сказати вам, друзі мої, — професор змахнув носовою хустинкою краплину поту з лисини (найвірніший доказ схвильованості старого вченого), — повинен сказати вам, що ця книга є цінним обвинувальним документом. Вона допоможе нам вести боротьбу з жуками; Володимир Петрович, звичайно, використає її в роботі над дисертацією, а потім покладемо цю книгу у музейну вітрину як документ потворних і страшних злочинів проти природи. Спочатку книгу вела досить грамотна людина, а закінчував її, мабуть, Рудий Жук. Хто ж вів записи спочатку?

— Колишній головний бухгалтер рибцеху Інокентій Никанорович, — жваво відповів Грицьвар. — Я знаю його почерк. Доводилося бути розсильним у конторі. Тепер ні контори, ні бухгалтера цього немає.

— Ось чому так розхвалював Рудий Жук головбуха! — пригадав аспірант.

— Що ж, друзі мої, — підвівся професор. — Ви здійснили справжній подвиг. Спасибі вам!

Володимир Петрович і Грицьвар попрощалися з професором і вийшли. А Іван Федорович, залишившись сам, підійшов до вольєри і машинально почав кидати птицям корм. Сірі куріпки, повернувши голови, байдуже дивилися на зерно: вони були ситі, та професор усе кидав і кидав. Він був дуже схвильований.




Примітки
1

Левант — східний вітер.

(обратно)
1 ... 16 17
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Острів Сріблястих чайок», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Острів Сріблястих чайок"