Читати книгу - "Вимушена дружина для підступного боса, Галлея Сандер-Лін"

А через кілька днів у модному журналі вийшла дуже цікава стаття під барвистим написом «Заручини року!», приправлена декількома світлинами. Невже ця молода темноволоса дівчина на фото, що всміхається зарозумілому і самозакоханому козлу, і є його, Макса, Єва?! Ось так просто? Познайомилися тиждень тому, а тепер до РАЦСу?! Максим продовжував вивчати знімки, намагався прочитати на обличчі Євангеліни удавання. Напевно, її змусили зробити цю фотосесію?

Ну так, звичайно, змусили. З примусу так не всміхаються і не дивляться на майже незнайомого чолов'ягу настільки спокусливим поглядом. Вона хоч усвідомлює, що робить?! Єва-Єва... Зараз Максим ненавидів кожну рисочку її доглянутого обличчя, кожну вію і кожен локон, загалом, усе те, що колись так любив.

Заручини, так? Ланська дійсно думає, що він дозволить їй стати щасливою? Довгий час вона була недосяжною, але тепер Макс досить зміцнів, щоб вибити ґрунт у неї з-під ніг. Зараз він в силах зруйнувати все її налагоджене існування і перетворити на попіл надії на світле майбутнє. Не тільки вона, а й він тепер інший. Того хлопчака, який, червоніючи і бліднучи, висловив уголос таємне і був відкинутий одним тільки зарозумілим поглядом і зневажливим мовчанням, більше немає. Замість нього вона зустріне того, хто перетворить її життя на пекло.

– Ну що, Єво, пограємо?